Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти підготували переклад чергового мінізвіту за результатами циклу PISA-2022 на тему «Мислення зростання та навчання: як віра в особистісне зростання пов’язана з навчальними досягненнями?».

У PISA мислення зростання розглядають як один із важливих контекстних показників, пов’язаних із передумовами навчання. Воно відображає переконання учнівства в тому, що інтелектуальні здібності не є сталими, а можуть розвиватися завдяки зусиллям, навчанню, підтримці та роботі над помилками. Протилежним до нього є фіксоване мислення — переконання, що інтелект є вродженим і незмінним.

PISA не ставить знака рівності між вірою учнівства у власний розвиток і високими навчальними результатами. Натомість у дослідженні аналізують, як мислення зростання пов’язане з навчальними досягненнями учнівства, його мотивацією, наполегливістю, проактивною навчальною поведінкою та характеристиками освітнього середовища. Це дає змогу окреслити умови й чинники, які можуть підтримувати або, навпаки, послаблювати віру учнів і учениць у власний поступ.

Уперше показник мислення зростання було включено до PISA-2018, а в PISA-2022 його виміряли повторно, що дало змогу простежити зміни між двома циклами. Зокрема, дані PISA-2022 показали, що порівняно з 2018 роком частка учнівства з мисленням зростання в середньому по країнах ОЕСР зменшилася. Це відбулося на тлі загального погіршення академічних результатів у післяпандемійний період. Водночас учні й учениці, які повідомляли про мислення зростання, показали вищі результати з математики, читання та природничих наук, ніж їхні однолітки з фіксованим мисленням.

Крім цього, у мінізвіті увагу зосереджено на таких аспектах:

• відмінності у зв’язку між мисленням зростання і навчальними результатами учнівства з різним рівнем успішності;
• зв’язок мислення зростання з такими учнівськими установкамии, як допитливість, наполегливість, здатність до самостійного навчання та проактивна навчальна поведінка;
• роль підтримки з боку вчительства та навчальних практик, зокрема когнітивної активації, у посиленні або послабленні зв’язку між вірою учнівства у власний розвиток і навчальними досягненнями.

Автори мінізвіту наголошують: саме лише заохочення учнівства вірити у власний розвиток не гарантує автоматичного поліпшення освітніх результатів. Мислення зростання має значення тоді, коли підтримується якісним навчанням, конструктивним зворотним зв’язком, складними, але посильними завданнями та шкільною культурою, у якій учні й учениці мають реальні можливості відчути поступ. Для освітньої політики це означає потребу в інтегрованих підходах, що поєднують розвиток учнівських установок із підтримкою мотивації, наполегливості й проактивної навчальної поведінки.

Запрошуємо ознайомитися з перекладом цього мінізвіту та іншими матеріалами за результатами PISA на сторінці дослідження.