PISA-2025: оприлюднено рамковий документ з оцінювання в природничо-науковій галузі

У 2018 році Україна долучилася до міжнародного дослідження якості освіти PISA – найбільшого з-поміж тих, що проводить Організація з економічного співробітництва та розвитку (OECР).  У ньому задіяно понад 80 країн / економік, що становлять понад 80 % світової економіки. Участь у дослідженні беруть 15-річні школярі.

Саме в цьому віці в більшості країн  – учасниць  PISA учні закінчують основну школу й можуть продовжити здобуття освіти або вийти на ринок праці, а отже, саме до цього віку мають оволодіти важливими для подальшого активного життя в суспільстві компетентностями, на яких передусім і зосереджена увага PISA.

Ключовими галузями дослідження є читацька, математична та природничо-наукова. Кожна з них стає провідною що 9 років (цикл PISA становить 3 роки). Так, у дев’ятому циклі PISA, основний етап якого заплановано провести 2025 року, провідною галуззю буде природничо-наукова. З огляду на це 15 червня 2023 року видавництво Оксфордського університету (Oxford University Press) та ОЕСР провели для світової наукової та освітньої спільноти онлайн-захід, присвячений презентації Рамкового документа з природничо-наукової освіти PISA-2025, до якої долучилися й фахівці Українського центру оцінювання якості освіти.

В експертній дискусії, яку модерувала Фіона Фортес (Fiona Fortes), директорка з міжнародної освітніх продуктів Oxford University Press, узяли участь:

  • Андреас Шляйхер (Andreas Schleicher), директор Директорату з питань освіти та навичок в ОЕСР, який ініціював і координує дослідження PISA та інші інструменти міжнародних освітніх вимірювань;
  • професор Джонатан Осборн (Jonathan Osborne) ーочільник групи наукових експертів PISA;
  • Кетрін Бланделл (Katherine Blundell), професорка астрофізики  Оксфордського університету і наукова співробітниця коледжу Сент-Джонс (St John’s College);
  • Пета Дж. Вайт (Peta J. White), доцентка кафедри природничих наук та енвайронментології в Університеті Дікіна (Deakin university), у колі інтересів якої ー агентність молоді в питаннях навколишнього середовища та зміни клімату.

Експертну дискусію, що об’єднала ключових експертів, які стоять за розробленням зазначеного рамкового документа, і провідних діячів науково-освітньої спільноти, було присвячено обговоренню головних питань зв’язку між шкільною природничо-науковою освітою та цілями збалансованого (сталого) розвитку. Запис вебінару-презентації «Як ми можемо формувати громадян науки?» можна переглянути за посиланням.

У презентованому Рамковому документі з природничо-наукової освіти PISA-2025 визначено компетентності, що формуються в процесі здобуття природничо-наукової освіти. Їх сприймають як ключовий результат навчання учнівства. Вони відіграють активну роль у вирішенні викликів повсякдення, дають змогу приймати обґрунтовані рішення, спираючись на природничо-наукові ідеї.

До оприлюднення повної версії згаданого рамкового документа країни  – учасниці PISA мали час підготувати переклади національними мовами структурованої скороченої версії відповідної рамки, де викладено засадничі ідеї та концепти, на яких буде ґрунтуватися оцінювання з природничо-наукових дисциплін у межах PISA-2025. Переклад українською мовою скорченої онлайнової версії розміщено за посиланням. Переклад його повної версії також буде підготовлено і згодом розміщено у блозі Українського центру оцінювання якості освіти PISA Ukraine.

Нагадаємо, що восени 2022 року, попри всі труднощі та завдяки всебічній підтримці міжнародних партнерів, Україна успішно провела основний етап PISA-2022. Уже невдовзі команда PISA в Україні отримає базу даних цього циклу дослідження та розпочне роботу над її аналізом для підготовки національного звіту. Оприлюднення міжнародного та національного звітів за результатами PISA-2022 заплановано на грудень 2023 року. Крім того, нині розпочалися підготовчі роботи до проведення пілотного етапу PISA-2025, який заплановано на весну 2024 року. 



 



Подiлитися новиною: