Міжнародне дослідження якості освіти PISA є дороговказом для розвитку багатьох національних систем освіти у всьому світі, зокрема й української, на компетентнісній основі.
Підходи до визначення ключових напрямів розвитку мовно-літературної (у галузі читання), математичної й природничо-наукової освіти, закладені в рамкових документах попередніх циклів цього авторитетного дослідження, знайшли своє опосередковане відображення в концепції Нової української школи й були враховані в процесі розроблення нових державних стандартах початкової, базової та профільної освіти. Частково в цьому є й заслуга фахівців Українського центру оцінювання якості освіти – установи, що опікується організацією й проведення дослідження PISA в Україні як Національний центр PISA, адже чимало співробітників центру є членами галузевих робочих груп з розроблення стандартів.
Нині Український центр реалізує заходи з підготовки до участі України в наступному циклі PISA, основний етап якого буде проведено у 2025 році. Закономірно, що в межах підготовчих процесів важливою є комунікація інноваційних ідей, які формуються на міжнародному рівні, зокрема щодо шляхів розвитку природничо-наукової освіти, адже саме природничо-наукова галузь буде провідною в циклі PISA-2025. Тож після урочистого оприлюднення 15 червня 2023 року «Рамкового документа з природничо-наукової освіти PISA-2025» з’явилася нагода обговорити важливі ідеї цього документа в середовищі центральної його цільової аудиторії – учительства. Тож 29 червня 2023 р. Олександр Козленко, начальник відділу змісту оцінювання навчальних компетентностей Українського центру, який у 2020-2022 рр. входив до складу міжнародної робочої групи експертів PISA 2025 Peripheral Science Expert Group (PSEG), провів інтерактивну лекцію в Інституті педагогіки НАПН України на тему «Рамковий документ з природничо-наукової освіти PISA-2025: нове бачення природничої освіти». Під час заходу було розглянуто новації в ключових термінах щодо природничо-наукової й енвайнроментологічної компетентностей, які формуються в процесі здобуття природничо-наукової освіти, специфіку понять «наукова ідентичність», «агентність в антропоцені» тощо, які є концептуальною базою нового бачення природничо-наукової компетентності.
Варто зазначити, що ця лекція проходила за ініціативи Інституту педагогіки, де в рамках Модуля Жана Моне 2020-2023 рр. втілюється програма підвищення кваліфікації учителів природничої й математичної галузі «Європейська якість навчання для кращої успішності учнів». До речі, за підсумками попередніх циклів навчання тут було підготовлено, зокрема, «Збірник завдань для розвитку природничо-наукової компетентності учнів у вимогах PISA», із яким можна ознайомитися на нашому сайті PISA.Ukraine.