Говоримо УЦОЯО – маємо на увазі ЗНО. Говоримо ЗНО – маємо на увазі УЦОЯО. Від перестановки цих абревіатур логіка асоціації не змінюється для більшості українців.
І це не дивно, адже в основі цієї асоціації лежить стійке уявлення про «прозорість, якість, справедливість»: ЗНО стало першою успішною освітньою реформою в незалежній Україні, а Український центр оцінювання якості освіти та його дев’ять регіональних центрів змогли цю реформу якнайкраще реалізувати.
І система УЦОЯО намагається підтримувати цю позитивну асоціацію, крім ЗНО, на високому рівні реалізуючи низку інших оцінювань в освітній галузі: ДПА у формі ЗНО, ЄВІ, ЄФВВ, ЗЗМЯПО, PISA, тестування в межах процедури сертифікації вчителів.
Але весь цей перелік оцінювань та пов’язаних із ними складних процедур не відображає всього різноманіття того, де висококласні фахівці Українського та регіональних центрів докладають своїх зусиль, усвідомлюючи, що якісна система освітніх оцінювань нічого не дасть, якщо не буде якісною сама освіта. А кому ж краще, як не фахівцям Центру, видно, що проблеми в нашій освіті, зокрема шкільній є і що вони неабиякі, а тому потребують комплексних рішень.
Саме з огляду на це із започаткуванням у 2016 році в Україні реформи НУШ фахівці Українського та регіональних центрів активно долучилися до різноманітних проєктів, покликаних змінити ситуацію у сфері вітчизняної освіти на краще. Ось лише дещиця зробленого за цей час.
2018 рік. Кабінет Міністрів України затверджує Державний стандарт початкової освіти, серед співавторів якого провідні фахівці Українського центру.
2019 рік. У межах спільного проєкту Міжнародного фонду «Відродження» й Українського центру оцінювання якості освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України й Американських рад з міжнародної освіти фахівці УЦОЯО долучилися до підготовки Стратегії розвитку освітніх оцінювань в Україні до 2030 року, де окреслено перспективні конкретні рішення підсумкових та моніторингових досліджень на різних рівнях загальної середньої освіти.
2020 рік. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Державний стандарт базової середньої освіти. У робочих групах з мовно-літературної, природничої та математичної освітніх галузей (зокрема і в ролі галузевих координаторів) активно працювали фахівці Українського та регіональних центрів. Крім того, пізніше вони активно долучилися до підготовки Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, розробленій на основі положень Державного стандарту базової середньої освіти.
2021 рік. За участі фахівців Центру було підготовлено Стратегію розвитку читання в Україні на 2021-2025 рік «Читання як життєва стратегія», у якій враховано результати досліджень ЗЗМЯПО та PISA, які проводить Український центр, а також Дорожню карту реформи базової та профільної школи, що пропонує нову візію підсумкового оцінювання на ключових етапах повної загальної середньої освіти, розвиваючи положення Стратегії розвитку освітніх оцінювань до 2030 року.
Та у 2021 році не лише стратегічні проєкти стали предметом нашої гордості. Продовжуючи започатковану ще у 2018 році на рівні початкової школи традицію, фахівці Українського центру розпочали активну роботу з упровадження ідей НУШ у шкільну практику на рівні базової середньої освіти з тим, аби дотримати золотого принципу освіти «Спочатку навчи, а потім запитуй» і щоб через роки бути певними, що на ЗНО прийдуть направду компетентні здобувачі освіти.
Зусилля фахівців центру в цьому напрямі не були марними: чотири модельні навчальні програми для адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-6 класи) з мовно-літературної, математичної, природничої, громадянської та історичної освітніх галузей отримали гриф Міністерства освіти і науки України.
Кожна із цих модельних навчальних програм – це науково й методично виважена відповідь на питання про те, як учительству домогтися того, щоб учні 5-6 класів не втрачали інтерес до навчання й усвідомлено формували відповідні ключові компетентності й наскрізні вміння, передбачені Державним стандартом базової середньої освіти, поступово рухаючись до успішної самореалізації як особистостей.
Важливо відзначити, що серед згаданих модельних навчальних програм є особливо інноваційна. Це – програма інтегрованого мовно-літературного курсу «Українська мова, українська та зарубіжні літератури», яка, фактично відкриває нову епоху у вітчизняній шкільній мовно-літературній освіті, що традиційно була «предметоцентричною». Поява такої програми цілком закономірна з огляду на засади Державного стандарту базової середньої освіти, який ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному, а не вузькознаннєвому підході. Водночас поява такої та інших програм інтегрованого типу – це новий виклик для системи оцінювань, адже в цьому разі йдеться про необхідність у майбутньому суттєвого перегляду підходів до змісту тестів ЗНО. Однак із цим викликом Український центр, поза всяким сумнівом, упорається, адже вже сьогодні «предметні» тести ЗНО є виразно компетентнісними, а із часом вони все більше розвиватимуться в цьому напрямі, адже Стратегією розвитку освітніх оцінювань в Україні до 2030 року передбачено поступову трансформацію підсумкових оцінювань в бік посилення їх компетентнісного аспекту. Завдяки цьому рівень успішності кожного здобувача освіти, який рухається за будь-якою освітньою траєкторією, буде справедливо й об’єктивно оцінений на ключових етапах здобуття загальної середньої освіти.
2022 рік. Фахівці Українського та регіональних центрів в складі галузевих груп продовжують роботу над проєктом Державного стандарту профільної середньої освіти, розуміючи, що Нова українська школа має стати школою, де освітній процес є цілісним, гармонійно посилюваним від одного до наступного рівня освіти.
Поряд із нормотворенням фахівці УЦОЯО активно працюють у галузі підручникотворення для Нової української школи на рівні базової середньої освіти.
Одним із результатів цієї роботи став підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» (авт. Старагіна І. П., Панченков А. О., Терещенко В. М., Романенко Ю. О., Волошенюк О. В., Новосьолова В. І., Блажко М. Б., Ткач П, Б.), що отримав гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» . Авторський колектив цього підручника на третину складається з фахівців Українського центру. Крім того, представники Центру є й в інших авторських колективах з підручникотворення. І це радує, адже таке глибоке занурення в освітній процес, з одного боку, дає змогу нашим фахівцям, як-то кажуть, бачити цілісну картину формування компетентностей для якісного оцінювання їх, а з іншого – покладає на них ще більшу відповідальність за підготовку якісних інструментів оцінювання.
Зараз згадані підручники перебувають у процесі конкурсного відбору, що розпочався 15 лютого й триватиме до 04 березня. Презентації цих підручників можна переглянути на сайті Інституту модернізації змісту освіти. Хочеться вірити, що інноваційні й водночас науково й методично виважені ідеї, які втілено в підручниках, співавторами яких є фахівці Українського центру, знайдуть відгук серед вчительства і стануть основою для того, щоб наступні покоління учнів та учениць у Новій українській школі ставали освіченими конкуретноспроможними громадянами, для яких ЗНО – це не випробування на «запам’ятовування», а випробування на готовність до життя.
І поки конкурсний відбір триває, фахівці Українського центру, якісно виконуючи свої безпосередні функційні обов’язки, продовжують активно працювати в складі робочої групи над проєктом Державного стандарту профільної середньої освіти, авторських груп з розроблення модельних навчальних програм для 7-9 класів та підручників, зокрема й найбільш інноваційного – підручника з інтегрованого мовно-літературного курсу для 6-го класу.
Отже, далі буде…