Український центр оцінювання якості освіти  оприлюднив першу частину звіту про результати третього циклу загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти 2024 року «Навчання в кризових умовах: читацька, математична та природничо-наукова компетентності випускників початкової школи» (ЗЗМЯПО-2024).

Третій цикл моніторингу є унікальний тим, що вперше було проведено оцінювання природничо-наукової компетентності випускників початкової школи. Завдяки цьому ЗЗМЯПО тепер охоплює три ключові освітні галузі – мовно-літературну (у частині результатів навчання із читання), математичну та природничу.

Пропонована частина звіту містить п’ять розділів.

У розділі 1 висвітлено питання, пов’язані з нормативним і методологічним за­безпеченням ЗЗМЯПО-2024, процесами підготовки когнітивних, контекстних та ін­структивних матеріалів, а також технологією збирання, оброблення даних і визначен­ня результатів. У цьому розділі особливу увагу необхідно звернути на характеристики вибірки учасників, які брали участь у дослідження 2024 р. і на обґрунтування підстав для порівняння даних між трьома циклами моніторингу.

Розділ 2 присвячений аналізу результатів тестування випускників початкової школи з математики у 2024 р. та динаміки змін у математичній компетентності учнів­ства 4-х класів між трьома циклами ЗЗМЯПО 2018, 2021 і 2024 р. Успішність учнів у зазначених розрізах розглянуто у зв’язку з деякими демографічними та інституційними чинниками.

Розділ 3 репрезентує результати тестування учнів і учениць 4-х класів із читання і досліджує вплив деяких демографічних та інституційних чинників на рівень читацької компетентності учнівства. Як і в попередньому, у цьому розділі наведено порівняльний аналіз успішності учнівства в галузі читання в динаміці – між трьома циклами ЗЗМЯПО.

У розділі 4 докладно проаналізовано рівень сформованості природничо-нау­кової компетентності четвертокласників, а також висвітлено відмінності в навчальних досягненнях учнівства залежно від демографічних характеристик та інституційних чин­ників. Оскільки в поточному циклі моніторингу оцінювання природничо-наукової ком­петентності випускників початкової школи здійснено вперше, у розділі більш докладно схарактеризовано концептуальні засади цього оцінювання, зокрема визначено сут­ність цієї компетентності, її складний конструкт у межах ЗЗМЯПО та відповідний йому тестовий інструментарій.

Розділ 5 містить результати аналізу відповідей учнівства та вчительства на питання анкетних блоків, що стосувалися досвіду навчання і викладання в кризових умовах повномасштабної війни (організація освітнього процесу, психоемоційний стан тощо). Цей «кризовий» досвід проаналізовано у зв’язку з даними про успішність учнів­ства в читацькій, математичній та природничо-науковій галузях.

У висновках до частини 1 узагальнено ключові спостереження, що допомо­жуть цілісно побачити результати третього циклу дослідження – дослідження стану вітчизняної початкової освіти в умовах війни.

Крім того, запропоновано низку додатків, що до­поможуть скласти повне уявлення про нормативну базу дослідження, деякі технічні аспекти процедури побудови вибірки, зважування даних та визначення результатів, а також про контексті інструменти, які було використано в межах ЗЗМЯПО. На додачу в тут оприлюднено приклади тестових матеріалів, за допомогою яких у поточному циклі оцінювали природничо-наукову компетентність.

Переглянути запис онлайного заходу, під час якого провідні експерти в галузі освіти аналізували результати моніторингового дослідження, можна за посиланням.