У 366 закладах загальної середньої освіти (у 486 четвертих класах) в усіх регіонах держави буде проведено тестування й анкетування, у якому візьмуть участь близько 10 000 четверокласників.

Підготовку до проведення першого циклу масштабного загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи» в Україні було розпочато в 2016 році. Заплановано, що наступні цикли будуть проходити через кожні два роки (у 2020, 2022 та 2024 роках).

Важливість цього дослідження складно переоцінити, зважаючи на те, що саме ним покладено початок формуванню в нашій країні цілісної системи моніторингу якості різних рівнів освіти, яка поступово охопить базову й повну загальну середню освіту, а далі й вищу. Необхідність формування цієї системи зумовлена кардинальними змінами, які відбуваються як на рівні загальної середньої освіти у зв’язку з втіленням у життя Концепції «Нової української школи», так і на рівні вищої освіти, де теж відбуваються трансформаційні процеси, пов’язані з реалізацією на практиці положень нових законів «Про освіту» та «Про вищу освіту».

Цілком закономірним є те, що на шляху формування цілісної система моніторингу якості освіти увага в першу чергу була зорієнтована на створення якісного інструмента моніторингу якості початкової школи, адже визначення стану освіти саме цього рівня освіти дасть можливість у подальшому простежити динаміку змін, що відбуваються завдяки реалізації освітніх практик в умовах нової української школи.

Підготовкою моніторингового дослідження займалися кілька установ, а саме Український центр оцінювання якості освіти, Національна академія педагогічних науки України, Державна установа «Інститут освітньої аналітики», Благодійний фонд «Інститут розвитку освіти». Крім того, до проекту долучилися міжнародні експерти й десятки вітчизняних фахівців – науковців, методистів, викладачів, учителів із цілої низки провідних закладів загальної середньої та вищої освіти. Ці фахівці ввійшли до складу робочої групи з розроблення концепції, програмних документів й підготовки тестових матеріалів для моніторингу.

У 2016-2017 роках робочою групою було підготовлено засадничі документи дослідження (концепцію, програму дослідження, специфікації тестів та анкет) та розроблено відповідно до них тестовий інструментарій, що був ретельно опрацьований експертами й пройшов пілотування на репрезентативних вибірках учнів 4-5 класів (майже 6 000 учнів із понад 100 закладів освіти) навесні та восени 2017 року.

Завдяки цьому для основного етапу першого циклу моніторингового дослідження було підготовлено якісні, чітко калібровані тестові матеріали для виявлення читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи, а також анкети для опитування учнів і вчителів, які навчають їх. Крім того, упродовж 2017 року було напрацьовано чітку технологію організації й проведення моніторингового дослідження (формування вибірки учасників, проведення операційних тестувань та анкетувань у закладах освіти, а також визначення результатів моніторингу).

Дані, отримані за підсумками першого циклу дослідження, дадуть можливість визначити рівень сформованості читацької та математичної компетентностей у випускників початкової школи, які вчилися за старим Державним стандартом початкової освіти й старими навчальними програмами. Ця інформація в наступних циклах дослідження буде використана для порівняльного аналізу показників, визначення тенденцій і змін, що матимуть місце в результаті запровадження нещодавно затвердженого нового Державного стандарту та нових програм, прийнятих на його основі. Крім того, дані тестування будуть використані для з’ясування залежності результатів навчання в початковій школі від соціально-економічних факторів, інформація про які збиратиметься під час анкетування.

Дані дослідження вможливлять у подальшому прийняття виважених, умотивованих, заснованих на об’єктивній інформації управлінських рішень, вчасно реагувати на проблеми й виклики, що можуть виникати у галузі освіти.

Насамкінець варто наголосити, що практику загальнодержавних якісно підготовлених моніторингових досліджень можна й треба розглядати як елемент більш складної національної системи моніторингу якості освіти, складниками якої поступово стануть і міжнародні порівняльні дослідження, до яких Україна або вже долучилася, наприклад PISA, або поступово долучиться.