10 квітня в більшості областей успішно, з дотриманням усіх протиепідемічних заходів було проведено пробне ЗНО. Традиційно після цього в мережі Інтернет з’явилися зразки тестів і зав’язалися жваві обговорення матеріалів. На особливу увагу дописувачів соцмереж та ЗМІ здобувся тест з української мови (української мови та літератури), а саме одна з його частин, що стосується текстів на читання та аналіз і завдань до них.З огляду на це Український центр оцінювання якості освіти вважає за доцільне надати деякі роз’яснення.
Здатність до вдумливого, критичного читання текстів – одна з ключових компетентностей сучасної людини, яка живе у світі, де потоки різнорідної інформації, часто клаптикової, насиченої шумами, неперевіреної, маніпулятивної, суперечливої, надзвичайно збільшилися, порівняно з попередніми часами. Саме тому останнім часом у тесті з української мови оцінювання спроможності особи критично сприймати й аналізувати текстову інформацію набуло нового формату: учасникам пропонують тестові завдання не до одного тексту, а до кількох, що об’єднані тематично, але яким притаманне різне бачення тієї чи тієї теми, відмінна стилістика тощо. Крім цього, за порушуваною в них проблематикою тексти стали виразно гострішими, актуальнішими, контроверсійнішими, адже саме з такими текстами нині доводиться мати справу молоді, орієнтованої на активну участь у суспільному житті.
Власне, тексти в тесті ЗНО стали дзеркалом сучасної епохи, коли не може й не повинно бути одноголосся, а натомість мають співіснувати різні голоси, часто суперечливі й неоднозначні, щодо тих чи тих явищ дійсності. Саме під час аналізу цих голосів у текстах і виявляється рівень сформованості читацької компетентності особи, здатність читача критично мислити. Таким чином, працюючи з різними текстами, учасник ЗНО має не лише зрозуміти кожен окремий текстовий фрагмент, а побачити взаємозв’язки між ними, риси подібності й відмінності, та найважливіше – вийти за межі текстів на вищий рівень узагальнень і критичного бачення проблеми, щоб успішно виконати тестові завдання.
Запропоновані в тесті пробного ЗНО з української мови тексти також не стали винятком: вони репрезентують різні погляди на вищу освіту, її цінність для особистості на шляху до успіху, самореалізації: в одному тексті перераховано позитивні аспекти вищої освіти, названо важливі вміння та навички, які студент може сформувати, навчаючись у виші, другий текст є міркуваннями щодо важливості освіти та порадами стосовно її здобуття, автор третього тексту доволі в гострій, полемічній формі стверджує, що освіта в Україні не є якісною. Водночас наскрізною думкою всіх запропонованих текстів є те, що сучасній молодій людині потрібна якісна освіта, освіченість, шляхи до якої можуть бути різними, але за будь-яких умов передбачають постійну роботу над собою, підвищення професійного та загальнокультурного рівня, безперервного самовдосконалення. Іншими словами, попри певною мірою контроверсійність, усі тексти пробного ЗНО з української мови для вдумливого читача стають стимулами для роздумів про вищу освіту та її роль у житті сучасної молодої людини, але аж ніяк не «виховними приписами» чи «рекомендаціями до дії».
До цих текстів запропоновано тестові завдання (№ 59-63 сертифікаційної роботи з української мови чи № 59-66 сертифікаційної роботи з української мови і літератури), які покликані забезпечити можливість оцінювання цілої низки важливих читацьких умінь: розуміння змісту запропонованих текстів та зв’язків між ними, здатність відрізняти факти від суджень, об’єктивні міркування від суб’єктивних, упереджених, знаходити й оцінювати аргументи, аналізувати достовірність інформації, робити висновки на основі різних джерел інформації, тобто саме ті життєво важливі компетентності, які необхідні сучасній людині для досягнення успіху в перенасиченому інформацією світі. Таким чином, тестові завдання створені в такий спосіб, щоб учасник тестування засвідчив свою здатність критично працювати з різноплановою текстовою інформацією.
Насамкінець варто зазначити, що процедури підготовки тестових матеріалів для пробного ЗНО відбуваються відповідно до чітко встановлених правил і вимог, які ідентичні тим, що застосовуються під час підготовки реальних тестів ЗНО. Відповідно до цих правил, автори тестових матеріалів можуть уключати у свій тест будь-які тексти для читання, які, на їхню думку, забезпечують якнайкращу репрезентацію різних, передусім відмінних, суперечливих, інколи неоднозначних, поглядів на певну проблему й можуть слугувати плідним ґрунтом для виявлення сформованості читацьких умінь учасника ЗНО. Водночас, добираючи тексти для читання, автори мають послідовно відстежувати, щоб інформація в них не була упередженою щодо певних характеристик вибірки учасників (стать, раса, національність, фізичні особливості тощо), не порушувала тем, що можуть викликати негативні емоції в учасників (хвороби, смерть тощо), не стосувалася вузькофахової проблематики тощо. Використавши певний текст, автори мають дати точну інформацію про його першоджерело, повну версію тексту, якщо він був адаптований, однак не зобов’язані мати дозвіл на використання відповідного тексту, оскільки чинне законодавство з питань авторських і суміжних прав передбачає можливість безперешкодного використання текстів інших авторів з навчальною метою. Усі підготовлені авторами тексти й тестові завдання до них проходять ретельну експертизу, які здійснюють кілька незалежних фахівців. Стисло схарактеризована тут процедура та її особливості були чітко дотримані під час підготовки матеріалів для пробного ЗНО з української мови.
