У 2017 році Український центр оцінювання якості освіти за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» ініціював розроблення стратегії освітніх оцінювань, метою якої було визначити те, які освітні оцінювання варто запровадити до 2030 року з огляду на імплементацію концепції Нової української школи.
У межах проєкту над розробленням документа працювали вітчизняні та міжнародні експерти, а результатом їхньої роботи стала «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ОЦІНЮВАНЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ДО 2030 РОКУ». Науковці й практики були одностайними в тому, що в Україні потрібно запровадити стандартизовані підсумкові оцінювання для учнівства, яке завершує відповідний рівень загальної середньої освіти (початкову школу, рівень базової та профільної освіти), щоб мати змогу щорічно отримувати об’єктивні дані про стан освіти задля використання цієї інформації для покращення якості освіти й освітньої діяльності.
Графіком реалізації стратегії було передбачено поступове впровадження окремих її елементів, однак пандемія COVID-19, а згодом і повномасштабне вторгнення завадили імплементації визначених заходів відповідно до цього графіка. Лише минулого 2023 року стало можливим розпочати роботи щодо напрацювання нових підходів до державної підсумкової атестації на етапі завершення учнівством початкової школи (далі — ДПА-4). І вже навесні 2024 році було проведено пілотування окремих складників ДПА-4 відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.01.2024 № 82.
Метою цього етапу є апробація інструментів оцінювання і супровідних процедур. Учасниками пілотування стали 39 зацікавлених шкіл з різних регіонів країни, де близько 2000 із 90 класів виконували тести з математики та української мови й читання. Результати пілотування зараз опрацьовують фахівці УЦОЯО, однак наразі очевидним є те, що у 2025 році запроваджувати таке оцінювання для всіх четвертокласників не є доречним, натомість важливо продовжити роботу з удосконалення моделі оцінювання. Тож у 2025 році УЦОЯО планує проведення другого етапу пілотування ДПА-4. Дані, отримані за його підсумками, не позначаться на підсумкових (річних) оцінках учнів / учениць, натомість їх буде використано для уточнення підходів до оцінювання, розроблення моделі тестування, яка має забезпечувати якомога повніше охоплення обов’язкових результатів навчання, визначених новим Державним стандартом початкової освіти і чинними освітніми програмами для початкової школи.
Водночас розроблення моделі державної підсумкової атестації на етапі завершення здобувачами базової середньої освіти (далі — ДПА-9) є навіть більшим викликом, ніж ДПА-4. Це пов’язано передусім із тим, що кількість освітніх галузей, які мають бути охоплені ДПА, є посутньо більшою, порівняно з початковою ланкою освіти, а також тим, що підсумкова атестація на рівні 9-х класів має забезпечити об’єктивне оцінювання учнівства, незалежно від того, за якими освітніми програмами воно вчилося. Нагадаємо: на сьогодні чинними є десятки модельних навчальних програм, що відображає одну із засадничих ідей НУШ — можливість реалізації Державного стандарту базової середньої освіти шляхом руху за різними освітніми траєкторіями. Зауважимо, що, інструментами підсумкового оцінювання не вдаться перевіряти абсолютно всі теми, які є в кожній навчальній програмі, але водночас ці інструменти не можуть бути обмежені лише тими темами, які є в усіх програмах з тієї чи тієї галузі. З огляду на це в межах нової концепції ДПА-9 ідеться про якісно нові підходи, за яких орієнтиром буде компетентність здобувачів і здобувачок освіти в тій чи тій освітній галузі, адже саме діяльнісний, компетентнісний підхід становить основу нового Державного стандарту.
Крім означених вище викликів у контексті підготовки ДПА-9, не менше питань виникає, коли йдеться про формат цього оцінювання, подання результатів тощо. Поточна ситуація підказує, що підсумкова атестація має відбуватися на комп’ютерній основі, а результати за підсумками оцінювань мають бути доступні різним суб’єктам освітнього процесу (залежно від їхньої сфери відповідальності), щоб допомагати їх вибудовувати політики для покращення якості освіти. Зрозуміло, що проведення ДПА-9 на комп’ютерній основі пов’язане з багатьма проблемами — починаючи від якості техніки в закладах і завершуючи дотриманням академічної доброчесності під час проведення тестувань тощо. Таким чином, процес імплементації нової моделі ДПА-9 буде тривалим багаторічним процесом.
На сьогодні УЦОЯО вже розгорнув певну підготовчу діяльність з розроблення цієї моделі, зокрема працює над проєктом вимог до технічного завдання для програмного засобу, який використовуватимуть заклади освіти під час тестувань у межах ДПА-9, а також проводить консультації щодо ключових елементів змісту оцінювань з мовно-літературної та математичної освітніх галузей задля визначення потенційних характеристик тестових форм і підходів до визначення результатів.
Наразі плануємо, що вже у 2026 році ми попросимо деякі заклади освіти долучитися до пілотування ДПА-9. Як і у випадку з ДПА-4, участь у пілотуванні буде добровільною, а результати використовуватимуть лише для вдосконалення розроблюваних підходів. Окрім оцінювань з мовно-літературної і математичної галузей, пізніше плануємо забезпечити розроблення оцінювань з громадянської та історичної, іншомовної, а також природничої освітніх галузей.
Насамкінець зазначимо, що успішна реалізація схарактеризованих попередньо заходів можлива лише за умови посутнього розширення штату Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, а також наявності фінансування для підготування та проведення оцінювань.