Цей день про звитягу, силу й віру тих, хто здавна й по сьогодні піднімає щит над рідною землею. Цей день про відданість і жертовність тих, хто здавна й по сьогодні боронить нашу правду, свободу, цінності. Цей день про людей, які тримають над нами небо…  

У День захисників і захисниць України наші щирі слова подяки тим, чия звитяга стала нашою незламною бронею. Кожен світанок, кожен день прожитий під синьо-жовтим стягом, кожен крок на рідній землі можливий лише завдяки тим, хто на лінії вогню закриває нас від темряви. Наша вдячність не має календарної дати: вона — у наших вчинках, у словах, у тому, як ми живемо й заради чого працюємо. 

З подякою згадуючи тих, хто нині день у день високо несе наші знамена в битві з московським злом, ми також вшановуємо тих, чиї імена назавжди вписані в історію української боротьби за свободу. 1 жовтня ми відзначаємо День українського козацтва. Століттями на вільному козацькому дусі трималася наша земля, її воля і право бути господарями на ній. Відвага, мужність, сила духу — риси, якими ми захоплюємося в козацтві, зараз — у наших воїнах і воїнках. Змінилися часи, зброя, характер війни, але незмінним залишилося головне — готовність стати на захист рідної землі і навіть віддати життя за неї.

Тому в цей день ми згадуємо й тих, хто віддав за Україну найдорожче — власне життя. Їхні голоси стихли, але їхні імена не можуть стати тишею. Пам’ятати — наш обов’язок. Не дозволяти часу стирати їхні обличчя й імена, зберігати їхні історії в пам’яті наступних поколінь — наша відповідальність.

Пам’ятаймо щомиті: наша свобода — це не даність, а щоденний подвиг воїнів та воїнок, які тримають стрій.

Дякуємо кожному й кожній, хто захищає Україну. За можливість бути. За можливість жити. За можливість мати майбутнє.

Слава Україні!

Героям слава!