Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти підготували переклад чергового мінізвіту за результатами циклу PISA-2022 на тему «Що ми можемо дізнатися з даних PISA про те, як учительство підтримує учнівство?».

Особливості навчального середовища, зокрема якість взаємодії між учителями та учнями, перебувають у постійному фокусі дослідників OECD. У межах міжнародного дослідження PISA для оцінювання цього показника в кожному циклі визначається індекс учительської підтримки (Teacher Support Index), який показує, наскільки учнівство відчуває увагу, допомогу й повагу з боку вчителів, адже саме ці аспекти послідовно пов’язують із навчальними результатами, мотивацією та добробутом школярів.

Дані PISA підтверджують: там, де учні відчувають більше підтримки від учителів, вони демонструють вищі навчальні результати, зокрема з математики, відзначаються сильнішим відчуттям належності до школи та нижчим рівнем навчальної тривожності. Водночас упродовж 2012–2022 років у багатьох країнах зафіксовано зниження рівня учительської підтримки передусім у формі повторного пояснення матеріалу до його повного засвоєння. У 39 країнах та економіках цей показник знизився, а в 11 із них його падіння перевищило 10 відсоткових пунктів. Дослідники PISA пов’язують таку тенденцію з кадровим дефіцитом у школах, зростанням навантаження на вчителів, а також із впливом пандемії COVID-19, що змінила умови навчального середовища.

Також у цьому випуску мінізвіту ви дізнаєтеся про:

• ознаки освітнього середовища з високим рівнем учительської підтримки;
• зв’язок між рівнем учительської підтримки та балансом професійних і особистих обов’язків педагогів;
• найбільш ефективні методи забезпечення високого рівня вчительської підтримки;
• взаємозв’язок учительської підтримки з ефективною організацією роботи з класом, а також наполегливістю й цілеспрямованістю самих учнів.

На думку авторів мінізвіту, освітні системи можуть посилити учительську підтримку, якщо створять умови для якісного професійного розвитку педагогів. Йдеться не лише про ресурси в межах шкільної практики, а й про розширення змісту підготовки майбутніх учителів у педагогічних університетах, систематичне підвищення кваліфікації, участь у спеціалізованих тренінгах і курсах, що сприяють опануванню адаптивних методів викладання та індивідуалізації навчання. Такий підхід сприятиме не лише підвищенню академічних результатів, а й формуванню позитивного середовища, у якому кожен учень має змогу відчувати підтримку й досягати успіху.

Насамкінець зауважимо, що PISA — це передусім надійне джерело даних для формування освітньої політики. Команда аналітиків УЦОЯО продовжує ґрунтовний аналіз результатів PISA-2022, аби перетворити їх на практичні орієнтири для розвитку української освіти.

Запрошуємо ознайомитися із цими добірками, а також із мінізвітами за результатами PISA на сторінці дослідження.