У третьому циклі загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти (ЗЗМЯПО-2024) уперше проведено оцінювання природничо-наукової компетентності четвертокласників і четвертокласниць.

Результати цього циклу,  викладені в четвертому розділі звіту, мають установчий характер і надалі слугуватимуть точкою відліку для відстеження динаміки успіхів учнівства молодшої школи в опануванні основ природничих наук.

У межах ЗЗМЯПО-2024 природничо-наукову компетентність інтерпретували як складну компетентність, що відбиває опанування учнівством базового шкільного курсу природничої освітньої галузі «Я досліджую світ», а також окремих складників, співвідносних із результатами навчання в межах громадянської та історичної і соціальної та здоров’язбережувальної освітніх галузей у контексті їх компетентнісного потенціалу для провідної освітньої галузі. На відміну від інструментів для оцінювання читання та математики,  інструменти для оцінювання рівня сформованості природничо-наукової компетентності (а це дослідницькі матеріали, дослідницькі завдання й дослідницькі матеріали та завдання) ґрунтуються лише на описі вимог до результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти 2018 року (тобто в стандарті Нової української школи).

Отримані дані показують, що рівень засвоєння основ природничих наук загалом співставний із рівнем, якого досягало учнівство в інших галузях ЗЗМЯПО. Високий поріг природничо-наукової компетентності подолали 16,6 % учнів. Це випускники й випускниці початкової школи, які засвідчили добре розуміння природних процесів, здатність критично оцінювати інформацію, прогнозувати результати досліджень та інтегрувати знання з різних галузей для виконання доволі складних завдань. Базовий поріг сформованості природничо-наукової компетентності подолали 83,9 % четвертокласників і четвертокласниць, тобто 16,1 % випускників і випускниць початкової школи 2024 року перебували на передбазовому рівні сформованості відповідної компетентності.

Такі діти мають серйозні прогалини в опануванні основних природничо-наукових понять, розумінні природних явищ і не здатні виконати навіть відносно простих практичних завдань природничо-наукового характеру. Вони відчувають значні труднощі в розпізнаванні об’єктів і природних явищ, поясненні причиново-наслідкових зв’язків у природі, інтерпретації інформації з таблиць і графіків, не вміють інтегрувати навіть базових знань із різних тем для виконання завдань, що здебільшого пов’язані з їхнім реальним досвідом і життєвими практиками.

Як у випадку з результатами з читання та математики, розуміння результатів ЗЗМЯПО в природничо-науковій галузі неможливе без урахування того, що учнівство цільової групи навчалося в складних умовах майже впродовж усього часу здобуття початкової освіти. Ці обставини почасти унеможливлювали реалізацію цілей природничої освітньої галузі на рівні початкової ланки в тому форматі, який давав би змогу проводити експерименти й дослідження, спостерігати за явищами природи, збирати дані з подальшим їх обговоренням тощо. Та навіть урахування цього аспекту не може пояснити деяких даних, як-от нижчі результати учнівства із сільської місцевості, де, на відміну від учнів із міських шкіл, є ширші можливості для спостереження за деякими природними об’єктами і явищами та їх дослідження. У цьому разі все ж, можливо, доводиться констатувати певну упередженість учительства початкової школи до курсу «Я досліджую світ» як до менш важливого порівняно, наприклад, із мовно-літературними дисциплінами та математикою. 

На думку аналітиків, отримані за підсумками ЗЗМЯПО-2024 результати в галузі початкової природничої освіти дають підстави припускати, що підвищенню рівня природничо-наукової компетентності молодшого учнівства, яке навчається за програмою НУШ, може сприяти таке:

• Забезпечення в початковій школі умов для дослідження дітьми наукових явищ, закономірностей через власний шлях відкриттів. Власне, ідеться про остаточну відмову від традиції навчання як транслювання «готових» знань і перехід до освітнього процесу, що буде сприяти активній пізнавальній діяльності дітей через спостереження в природі, експериментування, дослідницькі завдання, групову й проєктну роботу, гру як метод навчання.
• Більш системне й активне включення в природничий курс компетентнісних завдань, тобто завдань, які спонукають дітей застосовувати «теорію» на практиці й орієнтовані на життєву доцільність.
• Формування на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» цілісної наукової картини світу через розвиток умінь виявляти причиново-наслідкові зв’язки й інтегрувати знання з різних галузей для ефективного виконання дослідницьких завдань.
• Посилення уваги до питань формування вмінь учнівства працювати з інформацією з різних джерел (від енциклопедій до новин), з даними в різних формах подання (від текстової інформації до інфографіки) й оцінювати достовірність таких інформації та даних. 

Докладніше про природничо-наукову компетентність випускників і випускниць початкової школи ви можете дізнатися, переглянувши запис онлайного заходу, під час якого аналізували результати ЗЗМЯПО-2024.