20 років тому Кабінет Міністрів України постановою від 31.12.2005 № 1312 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» затвердив Положення про Український центр оцінювання якості освіти.
Тим самим визначивши появу інституції, уся подальша діяльність якої стала еталоном якості, фаховості, прозорості й відкритості до впровадження інновацій заради рівності й справедливості у сфері освіти.
Цьому рішенню КМУ передував тривалий період спроб, як успішних, так і невдалих, кожна з яких сприяла набуттю цінного досвіду, який, власне, і сформував уявлення про те, що для проведення дійсно якісних освітніх оцінювань потрібна спеціалізована інституція. І саме нею став — УЦОЯО та його регіональні центри.
Як відомо, першою спробою запровадження стандартизованих оцінювань у нашій країні були експериментальні тестування 1993–1994 років, коли в усіх школах учнівство виконувало заздалегідь оприлюднені тестові завдання. Така практика показала свою неспроможність, що частково зумовило те, що ідею стандартизованих тестувань було на певний час відкинуто. А повернулися до неї вже на початку 2000 років, коли за сприяння міжнародних партнерів в Україні почали формуватися осередки фахівців із питань зовнішніх освітніх оцінювань, як-от у Києві, Харкові, Львові. Завдяки цьому вже у 2004 році за підтримки партнерів, зокрема Міжнародного фонду «Відродження», було проведено зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) для 4485 випускників і випускниць шкіл Києва, Донецька, Львова, Харкова та Одеси. Учасники й учасниці перших ЗНО проходили оцінювання з математики, української мови, історії та економіки. 31 заклад вищої освіти результати цих тестувань зарахував як вступні випробування.
Однак те ЗНО, яким його здебільшого знає широка громадськість, з’явилося лише після створення у 2005 році системи УЦОЯО. Саме 2006 рік увійшов в історію як рік першого масштабного зовнішнього стандартизованого тестування. Учасниками й учасницями цього тестування стали понад 41 тисяча випускників і випускниць закладів загальної середньої освіти. До його проведення було залучено понад 6000 інструкторів та інструкторок і 700 екзаменаторів та екзаменаторок.
Дуже швидко ЗНО почало набирати обертів, і вже у 2007 році участь у тестуванні взяли понад 116 тисяч випускників і випускниць із різних регіонів України, а майже 40 тисяч із них стали студентами й студентками закладів вищої освіти саме за підсумками зовнішніх випробувань. Успішне пілотування ЗНО в різних регіонах України дало змогу перейти від локальних ініціатив до формування загальнодержавної системи стандартизованих освітніх оцінювань.
З 2008 року проходження ЗНО вже стало обов’язковою умовою для вступу до закладів вищої освіти, остаточно замінивши поширену на той час систему внутрішньовишівських вступних іспитів. Це рішення забезпечило прозорість розподілу місць державного замовлення і відкрило шлях до кращих університетів країни талановитій молоді на засадах об’єктивності, рівності й справедливості.
Важливим етапом розвитку системи ЗНО стало запровадження державної підсумкової атестації (ДПА) у формі ЗНО. Протягом 2015–2019 років результати ЗНО з навчальних предметів зараховували як оцінку за ДПА для випускників і випускниць закладів повної загальної середньої освіти. Це рішення дало змогу об’єднати підсумкове оцінювання результатів навчання та вступні випробування в єдину систему, зменшити навантаження на учнів та учениць і підвищивши об’єктивність результатів ДПА. Звісно, таке поєднання не було ідеальним рішенням, однак навіть у такому варіанті було очевидним — ДПА поступово має перетворюватися на зовнішнє оцінювання, щоб забезпечувати об’єктивність результатів підсумкових оцінювань. Саме тому з 2024 року ми поступово рухаємося в напрямі створення нової моделі ДПА у форматі ЗНО, яка відповідає духу Нової української школи й концептуальним положенням Стратегії розвитку освітніх оцінювань до 2030 року.
Подальші роки діяльності УЦОЯО були сповнені серйозних викликів, що вимагали високого рівня професійної підготовки, управлінської гнучкості та організаційної стійкості. Роки пандемії стали випробуванням, коли в умовах жорстких обмежень ми зуміли забезпечити неперервність процесів оцінювання. Завдяки цьому наша команда отримала важливий досвід роботи в кризових умовах, що став особливо цінним в нових, ще страшніших реаліях збройної агресії росії проти нашої країни.
В умовах, коли під загрозою опинилася безпека мільйонів громадян і громадянок, а звичні процедури проведення тестувань стали неможливими, ми трансформували «традиційне паперове ЗНО» в комп’ютерне оцінювання — національний мультипредметний тест (НМТ). Це була не просто зміна формату. Імплементація цього оцінювання за кілька місяців від початку повномасштабної війни стала свідченням нашої професійності, стійкості й адаптивності, та передусім нашої відповідальності за свою місію — забезпечувати рівний і справедливий доступ до вищої освіти.
З 2022 року НМТ залишається надійним шляхом для всіх охочих до вітчизняних вишів, зокрема й тих українців і українок, які через війну вимушено виїхали за кордон. Створення умов для проходження НМТ в інших країнах було для нас справжнім випробуванням, адже чогось подібного ніхто ніколи у світі ще не робив. Утім, за підтримки багатьох небайдужих зарубіжних партнерів у взаємодії з Міністерством освіти і науки України, Міністерства закордонних нам удається вже кілька років поспіль створювати міжнародну мережа тимчасових екзаменаційних центрів (ТЕЦ) і проводити вступні випробування як на бакалаврат, так до магістратури. Це все було б неможливо без наполегливої праці сотень залучених фахівців і фахівчинь, а також зусиль наших закордонних партнерів. Ми висловлюємо глибоку вдячність усім, хто долучється до створення мережі ТЕЦ у різних куточках світу, забезпечуючи технічну та організаційну досконалість цього процесу.
Водночас здатність долати кордони та відповідати на найскладніші виклики сучасності є результатом багаторічної системної роботи над розбудовою міжнародного авторитету та впровадженням кращих світових практик. Ми стали повноправними учасниками міжнародного освітнього діалогу. Участь України в міжнародних порівняльних дослідженнях, зокрема PISA, відкрила нові можливості для осмислення стану освіти й налагодження міжнародних зв’язків.
За ці 20 років горизонти діяльності УЦОЯО розширилися далеко за межі вступних випробувань для випускників і випускниць шкіл. Так, із 2016 року ми забезпечуємо проведення єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) для вступу до магістратури. Важливим етапом розвитку системи освітніх оцінювань стало й цьогорічне нововведення: у 2025 році вперше охочі вступити до аспірантури, окрім ЄВІ, складали єдине вступне випробування з методології наукових досліджень (ЄВВ), проведення якого відбулося за нашої участі. Ставши ключовою ланкою в оцінюванні на всіх рівнях освіти, ми сформували цілісну й зрозумілу систему вступу: від першого кроку у виші до початку шляху в аспірантурі.
Важливою складовою нашої діяльності став розвиток професійної компетентності педагогів. Із 2016 року УЦОЯО забезпечує проведення першого етапу процедури сертифікації вчителів — незалежного тестування фахових знань та вмінь педагогічних працівників, сприяючи формуванню нової генерації освітян та освітянок. Крім того, ми проводимо загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти (ЗЗМЯПО), результати якого, поряд з результатами PISA, для проактивного вчительства стають джерелом для рефлексії власної педагогічної діяльності, а для управлінців — об’єктивним підґрунтям для прийняття виважених стратегічних і тактичних рішень.
Окреме місце в історії нашого центру посідає співпраця з партнерами. Протягом усіх років нашої діяльності поруч були міжнародні й національні організації, державні установи, освітні інституції та експертні спільноти, які підтримували розвиток системи оцінювання якості освіти в Україні. Саме завдяки цій співпраці став можливим професійний розвиток команд, упровадження нових підходів, модернізація процедур, забезпечення технічної спроможності та сталість процесів навіть у найскладніших умовах панедмії та повномасштабної війни.
Цей шлях був би неможливим без людей — фахівців і фахівчинь, чия щоденна, часто невидима для загалу, але надзвичайно відповідальна праця стала серцем освітніх оцінювань. Кожна цифра у звітах, кожен тестовий зошит чи електронна тестова форма — це результат зусиль згуртованої команди професіоналів і професіоналок, які протягом 20 років тримають бездоганний баланс між математичною точністю та щирою людяністю, між державними стандартами та крихкою довірою суспільства.
За цими двома десятиліттями стоїть не просто історія становлення державної інституції, а літопис нашої спільної незламності та віри в те, що шлях до знань має бути чесним. Ми творимо цю історію разом, щоденно долаючи випробування, які роблять нас міцнішими. Ми змінюємо українську освіту і змінюємося разом з нею, перетворюючи виклики на нові можливості.
Нині, озираючись на пройдений шлях, ми з упевненістю дивимося в майбутнє. 20 років — нова точка відліку перед рухом уперед. Адже Український та регіональні центри оцінювання якості освіти — це не лише про тести й статистику. Про віру в цінність освіти. Це про справедливість. Про можливості. Про майбуття, яке ми творимо разом!