15 серпня 2019 року на прес-конференції «ЗНО-2019: результати, висновки. Перспективи системи оцінювань» виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко прокоментував цьогорічні новації, а також результати зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року.

Участь в основній сесії з української мови і літератури взяли 338 860 осіб, з історії України участь у тестуванні взяли 222 449 особи (це на 62 995 осіб більше, ніж у 2018 році), з математики – 155 202 особи (це на 48 718 осіб більше, ніж у 2018 році).

Уже третій рік поспіль результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників закладів повної загальної середньої освіти поточного року з трьох навчальних предметів (українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період ХХ–початок ХХІ століття), а також з  навчального предмета за вибором випускника, зокрема математика або історія України) зараховувалися як результати державної підсумкової атестації (далі ­– ДПА). З огляду на те, що учні (слухачі) закладів професійно-технічної (професійної) та вищої освіти, які здобувають повну загальну середню освіту в поточному році, обов’язково складають ДПА з історії України або математики, збільшилася чисельність зареєстрованих на ці предмети.

Якщо говорити про вибір предметів для складання ДПА у формі ЗНО, то як і в минулому році, більшість надала перевагу історії України – 196 644 особи (62,4 %), водночас математику складали 122 162 випускники (38,8%).

Результати тестування свідчать про значні відмінності між навчальними здобутками випускників закладів загальної середньої освіти, а також студентів (слухачів) закладів професійної (професійно-технічної) й вищої освіти.

Щодо випускників закладів загальної середньої освіти, то на початковому рівні ДПА з української мови склали 10,5% осіб, водночас серед учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти осіб на початковому рівні було понад 53%, а студентів закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації – 11,4%. Якщо проаналізувати дані високого рівня, отримаємо – 19 % випускників закладів загальної середньої освіти, 3,5% – студентів закладів вищої освіти, 0,1% – учнів (слухачів, студентів) закладів професійно-технічної освіти.

Результати ДПА з української мови усіх учасників свідчать про значні відмінності у навчальних досягненнях хлопців і дівчат, так високий рівень продемонстрували на 11% більше дівчат аніж хлопців.

Загалом найбільше осіб отримали високі результати державної підсумкової атестації у Львівській області та місті Києві. Найгірші результати (найбільші відсотки тих, хто знаходиться на початковому рівні) в учасників тестування із Закарпатської, Чернівецької та Рівненської областей.

Переважна більшість учасників, які проходили держану підсумкову атестацію з математики, – представники міських закладів освіти (78 %), лише 22% представники сіл, селищ, селищ міського типу. Щодо випускників міських закладів загальної середньої освіти, то на початковому рівні ДПА з математики склали 11,2% осіб, водночас серед учнів закладів, розташованих у сільській місцевості, на початковому рівні було понад 17%. Якщо проаналізувати дані високого рівня, то отримаємо – 14,7 % випускників міських закладів освіти, 5,6% – випускників сільських закладів загальної середньої освіти.

Щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО), то варто зазначити, що 16% учасників тестування з української мови і літератури не подолали пороговий бал «склав/не склав», відповідно ці учасники не мають результатів за шкалою 100-200 балів.

Цьогорічним нововведенням стало розумне пристосування процедури переведення тестових балів з української мови і літератури для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають(ли) повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи мов, або мовою корінних народів, та мають кількість тестових балів, меншу за поріг «склав/не склав».  Для таких осіб встановлено адаптивний поріг (нижчий за звичайний), що дозволило їм брати участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти. 1600 осіб потенційно могли скористатися адаптивним порогом, з них 925 – із Закарпатської області, 555 – Чернівецької, 120 – Одеської, фактично більше третини осіб, які могли скористалися адаптивним порогом, ним скористалися (у попередньому році вони не подолали б поріг і відповідно не вступили б до вишів).

Минулого року вперше  осіби з порушеннями зору, які використовують у процесі навчання рельєфно-крапковий шрифт – шрифт Брайля, змогли складати ЗНО з української мови і літератури, математики, історії України, цього року до переліку навчальних предметів, сертифікаційні роботи з яких доступні шрифтом Брайля, додалася біологія.  Учасниками тестування стали 3 особи, важливо, що всі вони отримали високі результати.

Для більш ґрунтовного аналізу результатів державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2019 році доречно користуватися деперсоналізованими статистичними даними, які розміщено на сайті УЦОЯО. Інформація є важливою для педагогічної спільноти, експертів, аналітиків, які проводять дослідження якості середньої освіти, а також вивчають рівень навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Із офіційним звітом про проведення в 2019 році зовнішнього незалежного оцінювання  результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, можна ознайомитися в розділі «ЗНО/ДПА. ЗВІТИ/ДАНІ».

Презентація за посиланням.