До Українського центру оцінювання якості освіти та Міністерства освіти і науки надходять звернення щодо надмірної, на думку учасників ЗНО, складності завдань тесту з англійської мови, а також щодо певних організаційних проблем під час тестування. Щоб змістовно відповісти на ці звернення, УЦОЯО підготував відповідне роз’яснення.
Найбільше питань надходить щодо завдання тесту №59, де в слові «Attraction» допущено одрук – перший склад написаний з однією літерою t. За висновками фахівців предметної комісії при УЦОЯО, які 1 червня розглянули та схвалили тест та правильні відповіді до нього, ця помилка не впливає на розуміння змісту завдання та його виконання. Однак справедливим залишається питання, чи буде зараховуватися помилка у разі написання учасником ЗНО відповідного слова з однією буквою t. Це питання вже в неділю, 3 червня, буде розглянуто на окремому засіданні фахової предметної комісії, де затверджуватиметься Схема оцінювання виконання завдання № 59. Щойно ми отримаємо висновок експертів – одразу повідомимо про результати.
Цього року також вперше тестування з іноземної мови мало обов’язкову складову – аудіювання. Тест у такому форматі, для такої кількості учасників проводився вперше. Дійсно, він був складним як для учасників оцінювання, так і для організаторів.
Так, надходять скарги щодо поганого звучання аудіозаписів під час організації тестування в окремих пунктах. Найбільше апеляційних заяв на процедуру проведення – понад половину, зокрема щодо якості звучання, подали в місті Києві. Ми вдячні кожному учаснику тестування, який подав свою апеляцію. Заяви та зібрані матеріали щодо них спрямовані на розгляд до регламентних комісій відповідних регіональних центрів оцінювання якості освіти.
Апеляційну заяву щодо процедури проведення тестування можна подати виключно в пункті тестування. Про це наголошується у матеріалах, що надсилалися учасникам напередодні тестування разом із сертифікатом учасника. Також про це обов’язково повідомляють організатори тестування в промові перед стартом іспиту. Такі заходи необхідні та застосовуються під час тестування й в більшості країн світу. Такий підхід дає можливість учасникам подати скаргу саме тоді, коли виникла проблема, засвідчити об’єктивні обставини іншими учасниками та зібрати докази. На жаль, після завершення процедури тестування це не можливо.
Деякі учасники також скаржаться на вимову одного з дикторів, що начитували завдання тесту. Слід зазначити, що вимова дикторів дійсно була різна – це необхідна вимога, аби створити завдання різної складності для учасників тестування з різним рівнем підготовки. Адже одна з компетентностей, які має отримати випускник школи вивчаючи англійську, – це розуміння іноземців, що спілкуються з різним темпом та з різною вимовою.
Разом із тим ми усвідомлюємо, що навіть надзвичайно ретельна підготовка матеріалів тестувань стовідсотково не убезпечує від можливих недоліків у завданнях.
Через це в системі визначення результатів ЗНО є спеціальні запобіжники, завдяки яким мінімізується вплив таких недоліків.
По-перше, згідно з методикою шкалювання максимальний бал (200) отримає не той, хто виконає всі завдання тесту, а той, хто набере найбільшу кількість тестових балів серед усіх учасників тестування.
По-друге, члени фахових предметних комісій із затвердження ключів при УЦОЯО докладно вивчають зміст кожного тестового завдання й визначають можливість використання результатів його виконання в загальному результаті учасників.
По-третє, експертна комісія при УЦОЯО з визначення порогу «склав/не склав» також ретельно вивчає завдання тесту, його характеристики й лише після цього встановлює поріг.
Таким чином, трапляється, хоч і вкрай рідко, навіть вилучення результатів виконання завдань тесту із загальних розрахунків. Наприклад, так було у 2015 році за результатами тестування з української мови і літератури.
З огляду на це усі учасники тестування можуть бути впевненими, що для занепокоєння нема причин. Сама система ЗНО відпрацьована достатньо, щоб бути не вразливою до окремих організаційних проблем тестування.