Запитання-відповіді

З якою метою проводять моніторинг?

Моніторинг проводять, з одного боку, з метою отримання об’єктивних даних про поточний стан сформованості ключових (читацької, математичної та природничо-наукової) компетентностей випускників початкової школи, а з іншого, – задля простеження змін, що відбуватимуться в якості початкової освіти в процесі впровадження в країні концепції Нової української школи (НУШ). Так, результати першого та другого циклів моніторингу (2018 та 2021 років відповідно), дали змогу визначити рівень сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи, які навчалися за Державним стандартом початкової освіти 2011 року й за відповідними йому навчальними програмами. Натомість наступні цикли дослідження (проведений у 2024 році та запланований на 2027 рік) повинні дати змогу оцінити досягнення учнів та учениць, які здобувають освіту вже за Державним стандартом початкової освіти 2018 року та відповідними програмами з усіх трьох ключових освітніх галузей (мовно-літературної, математичної, природничо-наукової), що створені згідно із засадничими положеннями концепції НУШ. Передбачалося, що починаючи з циклу 2024 року, результати моніторингу допоможуть оцінити перебіг освітньої реформи й за потреби скоригувати її аспекти, щодо яких будуть виявлені недоліки й проблеми. Однак з огляду спочатку на пандемію COVID-19, а згодом на війну, результати поточного та наступних циклів моніторингу швидше будуть свідчити не про результативність реформи НУШ, а про наслідки тривалих перерв у навчанні, спричинені катаклізмами останніх років (пандемія COVID-19, повномасштабне військове вторгнення росії). З огляду на це, окрім означених вище цілей, у складних обставинах, в яких сьогодні опинилася українська освітня система, моніторинг здатен також виконувати важливу функцію, пов’язану із відслідковуванням освітніх втрат на рівні початкової школи.

У межах моніторингу оцінювання окремих закладів загальної середньої освіти не проводиться. Методологія дає можливість зробити лише загальне оцінювання якості початкової освіти в Україні, визначити ключові проблеми й сформувати пропозиції для ухвалення управлінських рішень. Крім того, результати моніторингу, безперечно, можуть стати в пригоді й іншим учасникам освітнього процесу, зокрема адміністраціям закладів освіти, учителям початкових класів, батькам тощо, для визначення актуальних напрямів роботи з метою підвищення якості початкової освіти.

Які завдання отримує учнівство?

Завдання для моніторингу сформованості читацької, математичної та природничо-наукової компетентностей відповідають чинним навчальним програмам для початкової школи, а також ураховують ключові новації у змісті загальної середньої освіти, пропоновані концепцією Нової української школи. Їх розробляють фахівці, члени робочої групи при Міністерстві освіти і науки України. Виконання завдань з читання передбачає ознайомлення учнівства з невеликим за обсягом текстом. У тестових зошитах представлено різні за форматом і змістом тексти, зокрема уривки з прозових творів, інформаційні або пізнавальні тексти. Серед завдань до них будуть такі: пошук інформації, її аналіз й інтерпретація, надання відповіді на запитання до тексту, здійснення очевидних висновків за його змістом. Учасники отримають буклети з текстом й окремі зошити із завданнями до нього, де вони фіксуватимуть свої відповіді. Завдання з математики спрямовані на перевірку знань і вмінь учнівства розв’язувати задачі з таких розділів математики, як «Числа і вирази», «Геометричні фігури», «Величини і їх вимірювання», «Представлення даних». Кожен учасник моніторингового дослідження працюватиме з робочим зошитом, у якому фіксуватиме відповіді на завдання. Завдання із природничо-наукової галузі спрямовані на перевірку вмінь учнівства пропонувати нові ідеї, формулювати припущення, систематизувати інформацію та критично оцінювати її, робити висновки й узагальнення на матеріалі таких розділів навчального предмету «Я досліджую світ»: «Як досліджують природу», «Взаємозв’язок між людиною, природою та рукотворним світом», «Жива природа Землі», «Тіла, речовини, явища природи», «Людина й довкілля», «Уявлення про Всесвіт», «Земля – планета Сонячної системи», «Моделі Землі», «Мій дім – планета Земля».

Анкета для учнівства й анкета для вчительства — навіщо це потрібно?
Окрім оцінювання стану сформованості читацької, математичної та природничо-наукової компетентностей четвертокласників, метою моніторингу також є визначення чинників, що впливають на результати навчання учнівства. У більшості міжнародних досліджень цьому аспектові надано велике значення, адже завдяки йому можна виявити причини значних відмінностей у рівнях навчальних досягнень учнів та учениць і, як наслідок, мінімізувати їх. Фахівці робочої групи розробили спеціальні анкети для учнівства та вчительства. Інформація, отримана з анкет, дасть експертам змогу з’ясувати міру впливу на рівні навчальних досягнень учнівства різних чинників, як-от: соціально-економічний стан родини, освіта батьків, відвідування дитиною дошкільного навчального закладу, практика читання дитиною у школі та вдома, форми й методи роботи вчителів, особливості виконання учнями домашніх завдань з математики, читання й природничо-наукових дисциплін, вплив дистанційного навчання на академічну успішність учнівства тощо.