Моніторинг проводять, з одного боку, з метою отримання об’єктивних даних про поточний стан сформованості ключових (читацької, математичної та природничо-наукової) компетентностей випускників початкової школи, а з іншого, – задля простеження змін, що відбуватимуться в якості початкової освіти в процесі впровадження в країні концепції Нової української школи (НУШ). Так, результати першого та другого циклів моніторингу (2018 та 2021 років відповідно), дали змогу визначити рівень сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи, які навчалися за Державним стандартом початкової освіти 2011 року й за відповідними йому навчальними програмами. Натомість наступні цикли дослідження (проведений у 2024 році та запланований на 2027 рік) повинні дати змогу оцінити досягнення учнів та учениць, які здобувають освіту вже за Державним стандартом початкової освіти 2018 року та відповідними програмами з усіх трьох ключових освітніх галузей (мовно-літературної, математичної, природничо-наукової), що створені згідно із засадничими положеннями концепції НУШ. Передбачалося, що починаючи з циклу 2024 року, результати моніторингу допоможуть оцінити перебіг освітньої реформи й за потреби скоригувати її аспекти, щодо яких будуть виявлені недоліки й проблеми. Однак з огляду спочатку на пандемію COVID-19, а згодом на війну, результати поточного та наступних циклів моніторингу швидше будуть свідчити не про результативність реформи НУШ, а про наслідки тривалих перерв у навчанні, спричинені катаклізмами останніх років (пандемія COVID-19, повномасштабне військове вторгнення росії). З огляду на це, окрім означених вище цілей, у складних обставинах, в яких сьогодні опинилася українська освітня система, моніторинг здатен також виконувати важливу функцію, пов’язану із відслідковуванням освітніх втрат на рівні початкової школи.
У межах моніторингу оцінювання окремих закладів загальної середньої освіти не проводиться. Методологія дає можливість зробити лише загальне оцінювання якості початкової освіти в Україні, визначити ключові проблеми й сформувати пропозиції для ухвалення управлінських рішень. Крім того, результати моніторингу, безперечно, можуть стати в пригоді й іншим учасникам освітнього процесу, зокрема адміністраціям закладів освіти, учителям початкових класів, батькам тощо, для визначення актуальних напрямів роботи з метою підвищення якості початкової освіти.
Завдання для моніторингу сформованості читацької, математичної та природничо-наукової компетентностей відповідають чинним навчальним програмам для початкової школи, а також ураховують ключові новації у змісті загальної середньої освіти, пропоновані концепцією Нової української школи. Їх розробляють фахівці, члени робочої групи при Міністерстві освіти і науки України. Виконання завдань з читання передбачає ознайомлення учнівства з невеликим за обсягом текстом. У тестових зошитах представлено різні за форматом і змістом тексти, зокрема уривки з прозових творів, інформаційні або пізнавальні тексти. Серед завдань до них будуть такі: пошук інформації, її аналіз й інтерпретація, надання відповіді на запитання до тексту, здійснення очевидних висновків за його змістом. Учасники отримають буклети з текстом й окремі зошити із завданнями до нього, де вони фіксуватимуть свої відповіді. Завдання з математики спрямовані на перевірку знань і вмінь учнівства розв’язувати задачі з таких розділів математики, як «Числа і вирази», «Геометричні фігури», «Величини і їх вимірювання», «Представлення даних». Кожен учасник моніторингового дослідження працюватиме з робочим зошитом, у якому фіксуватиме відповіді на завдання. Завдання із природничо-наукової галузі спрямовані на перевірку вмінь учнівства пропонувати нові ідеї, формулювати припущення, систематизувати інформацію та критично оцінювати її, робити висновки й узагальнення на матеріалі таких розділів навчального предмету «Я досліджую світ»: «Як досліджують природу», «Взаємозв’язок між людиною, природою та рукотворним світом», «Жива природа Землі», «Тіла, речовини, явища природи», «Людина й довкілля», «Уявлення про Всесвіт», «Земля – планета Сонячної системи», «Моделі Землі», «Мій дім – планета Земля».
Анкета для учнівства охоплює соціально-економічні, психоемоційні аспекти, пов’язані з навчальними результатами четвертокласників, зокрема, умови сімейного середовища (матеріальний та культурний стан, освіта батьків); читацькі, математичні та природничі практики вдома й у школі; участь у позашкільній освітній і загальнорозвивальній діяльності; рівень цифрової грамотності; ставлення до навчання та самооцінка; емоційний стан, досвід булінгу чи соціальної ізоляції, а також кризові умови, в яких відбувається певний цикл моніторингу, як-от дистанційне навчання чи війна.
Анкета для вчительства дозволяє зібрати дані про: професійні характеристики вчителів, їхній стаж і педагогічну підготовку; методи та підходи до викладання читання, математики та природничо-наукових дисциплін (курс «Я досліджую світ»); використання цифрових технологій; умови роботи та матеріальне забезпечення; досвід упровадження НУШ; емоційне самопочуття та професійне вигорання; виклики, з якими стикаються вчителі, наприклад, вплив війни чи дистанційного навчання на освітній процес тощо.
Інформація, одержана з анкет, аналізується в поєднанні з результатами тестування з ключових галузей дослідження та використовується для формування обґрунтованих управлінських рішень у сфері початкової освіти, розроблення рекомендацій для педагогічної спільноти, а також удосконалення освітньої політики.