PISA — Program for International Student Assessment (Програма  міжнародного оцінювання учнівства). В Україні це дослідження має таку офіційну назву: міжнародне дослідження якості освіти PISA.

ЗНО або інші види зовнішніх незалежних оцінювань на зразок національного мультипредметного тесту (НМТ) — це інструменти оцінювання випускників школи для вступу до закладів вищої освіти. Результати цих тестувань демонструють рівень знань шкільної програми з певних навчальних предметів і не призначені для вимірювання якості освіти. Крім цього, тестування в межах ЗНО / НМТ зосереджене на змісті навчальних програм, натомість тести PISA орієнтовані на визначення рівня сформованості функційної грамотності 15-річних підлітків (читацька грамотність, математична грамотність, природничо-наукова грамотність тощо). Якісна освіта передбачає не лише володіння знаннями, а й компетентностями, або, у термінології дослідження PISA, грамотністю в певній галузі. Це також можна й варто вимірювати. Учнівські компетентності, або грамотність у відповідних галузях, на основі погоджених на міжнародному рівні показників уже понад 20 років тестує PISA. Україна, починаючи з 2018 року, взяла участь у двох циклах PISA (2018 і 2022 років), а також планує брати участь у циклі PISA-2025.

Мета міжнародного дослідження якості освіти PISA — визначення тенденцій у результатах систем шкільної освіти різних країн, а також чинників, що впливають на рівень функційної грамотності 15-річного учнівства у світі.

Учасниками та учасницями PISA в багатьох країнах / економіках є лише ті 15-річні особи, які навчаються в державних / муніципальних та приватних школах, гімназіях, ліцеях та інших подібних закладах освіти, що надають обов’язкову загальну освіту. Тобто неохопленими в цьому разі залишаються такі категорії 15-річних, як студентство закладів професійної освіти, особи, які з певних причин не навчаються в закладах формальної освіти та ін. Водночас у багатьох країнах / економіках до вибірки включають учасників та учасниць, представництво яких якнайкраще відображає специфіку структури національної популяції 15-річних підлітків. Наприклад, в Україні до вибірки PISA входять не лише 15-річні школярі й школярки (здебільшого це учні та учениці 9-10-х класів), а й студентство закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту (здебільшого це студентство І-ІІ курсів), а також спеціальних закладів освіти. З огляду на це в документах, що стосуються проведення PISA в Україні використовують таку номінацію, як «учні / студенти». Водночас в інформаційних матеріалах, що стосуються дослідження найчастіше використовують термін «учнівство», як узагальнену назву для всі учасників та учасниць PISA.

Тестові завдання для цілей PISA розробляють провідні фахівці й фахівчині з різних країн світу. До груп розробників можуть долучатися вчителі / вчительки шкіл, викладачі / викладачки ЗВО, науковці / науковиці, фахівці / фахівчині з освітніх оцінювань та ін. На певному етапі всім країнам-учасницям пропонують проаналізувати всі підготовлені завдання з погляду їхньої якості. Це забезпечує підвищення якості освіти, а також вилучення тих завдань, що не відповідають цілям і специфіці PISA. Українські фахівці та фахівчині активно долучалися до процесу зовнішнього рецензування тестових завдань із математики для циклу PISA 2022 року, а також завдань із природничо-наукових дисциплін для циклу PISA 2025 року.

По-перше, PISA — програма світового масштабу. На сьогодні в дослідженні беруть участь понад 90 країн та економік. По-друге, програма проводиться кожні три роки, щоб можна було відстежити прогрес у навчальних досягненнях 15-річного учнівства з різних країн у часі. По-третє, PISA є єдиним міжнародним освітнім дослідженням, що оцінює функційну грамотність 15-річних підлітків, які зовсім скоро оберуть професію і почнуть свій шлях у дорослому житті. Також PISA унікальна з огляду на те, як досліджуються питання про «навчальні досягнення». Вона досліджує спроможність 15-річного учнівства застосовувати на практиці свої знання, вміння й навички, сформовані в процесі засвоєння шкільної програми та під час позашкільної діяльності, на практиці, тобто вимірює й оцінює грамотність учнівства. У межах PISA також передбачається вивчення мотивів навчання за допомогою анкетування. Звіти за результатами PISA дають змогу країнам / економікам-учасницям приймати виважені політичні рішення в галузі освіти, засновані на об’єктивних даних, вивчати досвід передових систем освіти, визначати те, наскільки й завдяки чи всупереч чому школи здатні підготувати сучасних підлітків до життя в суспільстві.

У всіх циклах PISA проводить тестування з трьох ключових галузей – математики, читання та природничо-наукових дисциплін. У кожному із циклів дослідження визначають провідну галузь з-поміж трьох ключових. Це дає змогу докладніше вивчити питання про грамотність 15-річних учнів та учениць саме в цій галузі. Так, у циклі 2022 року провідною галуззю була математика, а в циклі 2025 року такою галуззю будуть природничо-наукові дисципліни. Крім того, починаючи з 2012 року, дослідники PISA зосереджують увагу також на інших актуальних галузях, які, за переконаннями фахівців, є критичними для сучасної молодої людини, так званих інноваційних галузях. Так, у 2025 році інноваційною галуззю буде «Навчання в цифровому світі» (Learning in the Digital World). Раніше ж дослідницький фокус був зосереджений на таких галузях, як «Креативне мислення» (Creative Thinking, 2022), «Глобальна компетентність» (Global Competence, 2018), «Спільне виконання завдань» (Collaborative Problem Solving, 2015), «Креативне розв’язання проблем» (Сreative Problem Solving, 2012). У циклі PISA-2025 заплановано апробацію тестових матеріалів опційної галузі (додаткової опції) — оцінювання з іноземної мови (Foreign Language Assessment, FLA), а саме оцінювання з англійської мови. Тестування з англійської мови в межах PISA-2025 передбачатиме оцінювання здатності 15-річних підлітків читати англомовні тексти, сприймати інформацію на слух (аудіювання) та зв’язно висловлюватися в усній формі на запропоновану тему. Участь країн / економік у тестуванні з опційної галузі не є обов’язковою і визначається виключно бажанням / не бажанням країни / економіки долучитися до цієї частини дослідження. Україна завдяки підтримці представництва ЮНІСЕФ буде однією з країн, які проводитимуть оцінювання з іноземної (англійської) мови у межах PISA-2025.

Циклом PISA називають трирічний період між основними етапами дослідження. Кожний цикл містить указівку на рік, коли проходить основний етап дослідження.  Уже відбулося вісім циклів PISA, а саме у 2000, 2003, 2006, 2009, 2012, 2015, 2018 та  2022 роках.  Через пандемію covid-19 чергове дослідження, основний етап якого було заплановано на 2021 рік, було відтерміновано на рік. Таким чином, PISA-2021 стала PISA-2022. У кожному циклі дослідження обов’язково проводиться щодо трьох ключових галузей: читання, математики та природничо-наукових дисципліни. Однак для провідної ключової галузі певного циклу розробляють нові завдання, а до анкет включають питання, що стосуються відповідної провідної галузі. У циклах 2000, 2009, 2018 років провідною галуззю було читання, у циклах 2003, 2012, 2022 років — математика, а в циклах 2006 та 2015 років — природничо-наукові дисципліни. Таким чином, природничо-наукові дисципліни будуть провідною галуззю циклу 2025 року.

PISA пропонує два формати проведення дослідження — паперовий і комп’ютерний. Комп’ютерне тестування та анкетування вперше було апробовано в циклі 2012 року. Україна, доєднавшись до PISA, у 2018 році обрала опцію паперового тестування та анкетування, однак уже в наступному циклі 2022 року перейшла на комп’ютерний формат, який дає низку переваг, як-от можливість оцінювання спроможності учнів та учениць працювати з актуальними для сьогодення цифровими середовищами (робота із текстами сайтів, моделювання експериментів, конструювання моделей тощо), участь в інноваційних галузях PISA. Крім того, тестування та анкетування на комп’ютерній основі певною мірою полегшує процеси адміністрування, кодування (перевірки) відповідей на запитання анкет та відповідей на відкриті тестові завдання, а також процеси агрегації й верифікації даних. Цикл PISA-2025 також буде відбуватися в комп’ютерному форматі.

«Без даних ви просто ще одна людина з власною думкою», — наголошував В. Едвардс Демінґ. Саме ця теза значною мірою сприймається нині як засаднича для досліджень у всіх галузях соціального, культурного, економічного та політичного життя, зокрема й у галузі освіти. Об’єктивні, актуальні дані (інформація) — це те, що найбільше цінується на сьогодні, адже за умови ефективного використання цих даних можна досягати бажаних результатів, використавши найбільш ефективні стратегії. Отже, усі витрати, що вкладені в проведення науково обґрунтованого дослідження PISA, виправдовують себе, адже отримані на виході дані — це те, що дає змогу вчасно й ефективно діяти для подолання виявлених проблем у галузі середньої освіти й посилення перспективних освітніх тенденцій. 

На сьогодні в Україні ще немає власної системи моніторингу якості освіти й освітньої діяльності, хоча контури майбутньої системи окреслені в «Стратегії розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в україні до 2030 року», схваленій рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України у 2019 році. У вказаному документі міжнародні моніторингові дослідження розглядаються як частина національного моніторингового простору поряд із вітчизняними моніторингами. Таким чином, долучення України до PISA поклало початок формуванню загальнодержавної системи моніторингу в освіті. PISA є прикладом потужності міжнародного співробітництва: дослідження охоплює майже 90 країн / економік, що становлять 80% світового економічного потенціалу. Жодна країна не змогла б провести оцінювання на такому рівні валідності, надійності та інноваційності, тому країни мають змогу спільно розвиватися за допомогою PISA. Деякі країни, зокрема Німеччина, США і Франція, мають вітчизняні дослідження, якими не замінюють, а доповнюють PISA, щоб мати більше доказових даних для постійного підвищення якості освіти. До речі, завдяки PISA українські фахівці здобувають досвід, що дає змогу розвивати освітні вимірювання в Україні. Так, із 2018 року в Україні започатковано загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти (ЗЗМЯПО). На сьогодні проведено три цикли цього моніторингу (2018, 2021 та 2024). За якістю цей моніторинг відповідає сучасним міжнародним стандартам, що ставляться до освітніх оцінювань.

Ні. Результати країни / економіки можуть не бути внесені до міжнародної бази даних, якщо безпосередньо у тестуванні візьме участь суттєво менша кількість учнів / учениць, ніж була включена до вибірки. Також причиною не включення результатів країни / економіки може стати виявлення випадків фальсифікації даних або ж інші порушення вимог тестування й анкетування.

У дослідженні PISA передбачено чотири етапи: підготовчий, пілотний, основний і звітний. Упродовж пілотного й основного етапів учнівство всіх країн / економік-учасниць проходить тестування й анкетування. Відмінність між цими етапами в тому, що під час пілотного етапу апробують інструменти дослідження (переклади тестових завдань, запитань анкет) з метою їх покращення в разі потреби, а також процедури дослідження з метою їх відпрацювання, а під час основного — проводять тестування й анкетування всієї вибірки учасників та учасниць дослідження, за результатами чого формують звіти, порівнюють результати країн між собою, а також результати однієї країни за різні роки.

У циклі 2018 року українські 15-річні підлітки виконували тести з читання, математики та природничо-наукових дисциплін. До інших тестувань наша країна не змогла долучитися, оскільки обрала в цьому циклі паперове тестування. У 2022 році учасники й учасниці PISA від України виконували завдання з трьох ключових галузей дослідження – математики, читання та природничо-наукових дисциплін, а також з інноваційної для циклу 2022 року галузі – креативного мислення. У 2025 році учні й учениці українських закладів освіти будуть виконувати завдання з трьох ключових галузей дослідження – математики, читання та природничо-наукових дисциплін, а також з інноваційної для циклу 2025 року галузі – навчання в цифровому світі. Крім того, українське учнівство долучиться до опційної галузі (додаткової галузі) – оцінювання з іноземної мови (Foreign Language Assessment, FLA).

Так. PISA застосовує жорсткі технічні стандарти для формування вибірки закладів освіти та учнівства у цих закладах. Процедури формування вибірки стандартизовані, передбачають декілька етапів, на кожному з яких здійснюється контроль якості його реалізації.

Від одного циклу PISA до іншого кількість учнівства — представників від одного закладу освіти як учасників / учасниць дослідження — може змінюватися. Так, в Україні в циклі 2018 року в закладах освіти могли проходити тестування й анкетування від 3 до 38 учнів / учениць, у 2022 році —  від 4 до 54. У 2025 році очікується, що участь у PISA візьмуть від 5 до 50 учнів / учениць з одного закладу освіти. Такі розбіжності в кількості потенційних учасників / учасниць пояснюються насамперед різною кількістю 15-річних підлітків у закладах освіти. Адже, наприклад, у малих сільських школах (які є важливим об’єктом уваги у PISA) може навчатися лише невелика кількість такого учнівства. У такому випадку їм усім буде запропоновано долучитися до PISA. Натомість у великих міських закладах освіти 15-річних підлітків може бути значно більше. Тоді з-поміж усього учнівства для участі в дослідженні випадковим чином будуть відібрані лише 50 осіб.

Кількість «пілотних» закладів варіюється від країни до країни (залежно від загальної популяції 15-річних підлітків тощо). Так, в Україні на пілотному етапі PISA-2018 було задіяно 41 заклад освіти, у 2021 році таких закладів було 58, а у 2025 — 56.

Вибірки закладів освіти в різних країнах / економіках-учасницях PISA різні за обсягом, що залежить від популяції 15-річних підлітків, а також специфіки структури закладів освіти (за типом населених пунктів, типом закладів тощо). В Україні в основному етапі PISA-2018 узяли участь 250 закладів освіти різних типів, а у PISA-2022  — 175. Зменшення вибірки закладів у циклі 2022 року спричинене тим, що дослідженням не було охоплено певні території нашої країни (тимчасово окуповані, нещодавно деокуповані, розташовані поблизу зони активних бойових дій тощо). У PISA-2025  очікується, що у дослідженні візьмуть участь 186 закладів освіти, крім учнівства освітніх установ Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, а також Автономної Республіки Крим й міста Севастополь, що обумовлено воєнною ситуацією у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії на територію України.

Вибірка учнівства для потреб пілотування в межах PISA пов’язана з вибіркою закладів освіти, яка формується відповідно до особливостей структури закладів освіти в тій чи тій країні / економіці.  В Україні у циклі PISA-2018 року пілотування інструментів дослідження відбувалося шляхом залучення 1668 учасників / учасниць. У 2021 році, під час проведення пілотного етапу PISA-2022 участь у тестуванні та анкетуванні взяли понад 2500 учасників / учасниць. До пілотного етапу PISA-2025, що відбувся у 2024 році, долучилися понад  2200 учасників / учасниць.

У PISA є кілька варіантів обсягів вибірки учасників та учасниць основного етапу дослідження — від 1500 до майже 10 000. Вибір варіанта вибірки залежить від обсягів популяції 15-річних підлітків. Для України кількісний показник вибірки є приблизно 7000 учасників / учасниць. У циклі PISA-2018 на основному етапі в тестуванні та анкетуванні взяли участь понад 6000 учасників / учасниць. У 2022 році в основному етапі змогли взяти участь лише трішки більше 3500 учасників / учасниць. Зменшення кількості учасників / учасниць у 2022 році було спричинене як неможливістю проведення дослідження в закладах освіти на тимчасово окупованих, нещодавно деокупованих територіях і розташованих поблизу зони активних бойових дій, так і через інші причини (тривалі повітряні тривоги / відімкнення світла на території, де відбувалося дослідження; неможливість учасників / учасниць з’явитися до пункту тестування через певні обставини тощо). Планована вибірка основного етапу PISA-2025 становить майже 8000 учасників та учасниць. Саме така кількість підлітків потрібна для репрезентативного представлення популяції українських 15-річних учнів / учениць у цьому циклі дослідження. Більшість із них (понад 6000) повинні пройти тести з ключових галузей PISA (читання, математики, природничо-наукових дисциплін), а трохи більше як 1500 учнів та учениць мають працювати над тестом з оцінювання компетентностей з іноземної мови (Foreign Language Assessment, FLA).

Канцелярське приладдя (ручка, олівець, гумка), звичайний калькулятор і питну воду (за потреби). Жодних посвідчувальних документів не потрібно, адже учнівство проходить тестування й анкетування в закладах освіти, де навчається.

Так, але в супроводі представника / представниці закладу освіти. Водночас учасник / учасниця не може залишати територію закладу освіти.

Учнівство може використовувати лише калькулятори. Використання інших електронних пристроїв (мобільних телефонів, смартфонів, планшетів) заборонене в усіх країнах-учасницях PISA задля збереження конфіденційності матеріалів дослідження, які використовують у кількох циклах для забезпечення порівнюваності результатів тестувань.

У пунктах проведення тестування й анкетування PISA відповідальність за дотримання всіх стандартів проведення дослідження покладена на визначених відповідальних осіб та інструкторів / інструкторок із проведення дослідження. Ці особи попередньо проходять спеціальне навчання в національних центрах PISA. Крім того, технологічними документами PISA передбачено спеціальну процедуру моніторингу щодо дотримання стандартів PISA в закладах освіти – учасниках дослідження. Такий моніторинг забезпечують зовнішні спостерігачі / спостерігачки, якими можуть бути як громадяни / громадянки відповідної країни, так і зарубіжні представники. Стати спостерігачами можуть звичайні громадяни. Для цього вони мають заздалегідь повідомити про свої наміри представників відповідного регіонального центру якості освіти. Їх зареєструють і повідомлять про деталі подальшої співпраці.

Відповідно до технологічних документів PISA в закладі освіти можливе проведення кількох сесії. Наприклад, у разі комп’ютерного оцінювання в одному закладі може бути до семи сесій. Кількість сесій визначають відповідно до кількості доступної в закладі освіти комп’ютерної техніки, яка задовольняє вимоги PISA.

Ні. Як під часу тестування на паперовій основі, так і під час тестування в комп’ютерному форматі учасники й учасниці PISA працюють із різними варіантами тестових завдань. Для укладення відповідних варіантів застосовують спеціальну схему. Наприклад, для тестування на паперовій основі в циклі PISA-2018 року було укладено 30 варіантів тестових зошитів. В основному етапі дослідження в усіх цих зошитах були завдання із читання, оскільки саме читання в цьому циклі було провідною галуззю, а також завдання із математики та/або природничо-наукових дисциплін. Своєю чергою на основному етапі PISA-2022 різні набори завдань із математики (саме ця галузь була провідною в цьому циклі) виконували всі учасники й учасниці, а от набори завдань із читання, природничо-наукових завдань та креативного мислення були представлені в різних варіаціях. У циклі 2025 року провідною галуззю є природничо-наукова. Відповідно, всі учасники та учасниці працюватимуть над завданнями з цієї галузі. Натомість тести з читання, математики та навчання у цифровому світі (інноваційної галузі цього циклу) будуть варіюватися. Крім того, частина учасників і учасниць PISA-2025 будуть працювати лише із завданнями опційної галузі, а саме оцінювання з іноземної мови (Foreign Language Assessment, FLA).

Те, як і де учасники та учасниці PISA надають відповіді на тестові завдання, залежить від формату тестування, який обрала та чи та країна / економіка. У 2018 році українське учнівство виконувало тести у паперовому форматі. Кожен учасник і кожна учасниця отримували свій варіант тесту (від 1 до 30) у тестовому зошиті. Відповіді на всі завдання (закриті й відкриті) треба було надавати безпосередньо в зошиті. У циклі 2022 року Україна долучилася до комп’ютерної версії, яка буде використана й під час PISA-2025. За такого формату тестування всі учасники й учасниці надають відповіді безпосередньо в спеціально розробленому тестовому середовищі. Перед початком тестування учасникам дають час для ознайомлення з чіткою інструкцією стосовно того, як виконувати різні типи й види завдань і як позначати відповіді. Своєю чергою надалі до кожного тестового блоку або тестового завдання є більш конкретні вказівки щодо специфіки його виконання.

Ні. Згідно зі стандартами PISA, переклад завдань та анкет іншими мовами, ніж державна (офіційна), відбувається (або є обов’язковим) лише тоді, коли 15-річних підлітків, які навчаються в закладах освіти (класах) із викладанням певною мовою корінних народів чи національних меншин, більше 5%. З огляду на таку умову для потреб PISA-2018 в Україні було здійснено переклад когнітивних і контекстних матеріалів російською мовою. Станом на 2022 рік тестування й анкетування в межах PISA в Україні надається лише українською мовою, оскільки показники закладів освіти / класів, де навчання здійснюється російською мовою, уже не задовольняють визначених критеріям PISA. Тестування PISA-2025 буде так само здійснюватися виключно українською (державною мовою).

Інформація, зібрана з анкет PISA, допомагає країнам / економікам-учасницям вивчити зв’язок між тим, як учнівство виконує тестові завдання із різних галузей дослідження, і чинниками, які на це можуть потенційно впливати (як-от особливості освітнього середовища, соціально-економічні умови життя учнівства, ставленням 15-річних підлітків до навчання тощо).

PISA пропонує цілий спектр анкет (для учнівства, батьківства, учительства, керівництва закладів освіти). Кожна країна / економіка-учасниця обирає свій набір для анкетування. Наприклад, Україна в циклах PISA 2018 та 2022 років використовувала анкету для учнівства та анкету для закладів освіти, яку заповнює керівництво закладу, де відбувається дослідження. Такі ж анкетування передбачені й циклом 2025 року.

Учасники / учасниці не отримують тестових балів, натомість їхні тестові бали шкалюють і розміщують на шкалі 200—800 із середнім відхиленням 500 і середньоквадратичним відхиленням 100. Учасники / учасниці з більшості країн набирають певну кількість балів в інтервалі від 400 до 600.

Оскільки Україна бере участь у комп’ютерному варіанті PISA, то відповіді на закриті тестові завдання комп’ютерна система перевіряє автоматично. Своєю чергою для перевірки (або кодування) відповідей на відкриті тестові завдання залучаються вітчизняні фахівці / фахівчині. До часу роботи в ролі екзаменаторів (кодерів) вони проходять триетапне навчання. Упродовж усього періоду роботи кодерів передбачені заходи щодо забезпечення якості перевірки (наприклад, перевірка так званих «якірних» англомовних відповідей, що їх перевіряють кодери з усіх країн / економік-учасниць, незалежна перевірка тестових завдань шістьма кодерами тощо).