Запитання-відповіді

З якою метою проводять моніторинг?

Моніторинг проводять, з одного боку, з метою отримання об’єктивних даних про поточний стан сформованості ключових (читацької та математичної) компетентностей випускників початкової школи, а з іншого, – задля простеження змін, що відбуватимуться в якості початкової освіти в процесі впровадження в країні концепції Нової української школи. Так, результати першого та другого циклів моніторингу (2018 та 2021 років відповідно), дали змогу визначити рівень сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи, які навчалися за Державним стандартом початкової освіти 2011 року й за відповідними йому навчальними програмами. Натомість наступні цикли дослідження, заплановані щонайменше на 2023 та 2025 роки, дадуть змогу оцінити досягнення учнів, які здобувають освіту вже за Державним стандартом початкової освіти 2018 року та відповідними програмами, що створені згідно із засадничими положеннями концепції Нової української школи. Отже, результати різних циклів моніторингу допоможуть оцінити перебіг освітньої реформи й за потреби скоригувати її аспекти, щодо яких будуть виявлені недоліки й проблеми.

У межах моніторингу оцінювання окремих закладів загальної середньої освіти не проводиться. Методологія дає можливість зробити лише загальне оцінювання якості початкової освіти в Україні, визначити ключові проблеми й сформувати пропозиції для ухвалення управлінських рішень. Крім того, результати моніторингу, безперечно, можуть стати в пригоді й іншим учасникам освітнього процесу, зокрема адміністраціям закладів освіти, учителям початкових класів, батькам тощо, для визначення актуальних напрямів роботи з метою підвищення якості початкової освіти.

Які завдання отримають учні?
Завдання для моніторингу сформованості читацької та математичної компетентностей відповідають чинним навчальним програмам для початкової школи, а також ураховують ключові новації у змісті загальної середньої освіти, пропоновані концепцією Нової української школи.
Їх розробляють фахівці, члени робочої групи при Міністерстві освіти і науки України. Виконання завдань з читання передбачає ознайомлення учнів з невеликим за обсягом текстом. У тестових зошитах буде представлено різні за форматом і змістом тексти, зокрема уривки з прозових творів, інформаційні або пізнавальні тексти. Серед завдань до них будуть такі: пошук інформації, її аналіз й інтерпретація, надання відповіді на запитання до тексту, здійснення очевидних висновків за його змістом. Учасники отримають буклети з текстом й окремі зошити із завданнями до нього, де вони фіксуватимуть свої відповіді.
Завдання з математики спрямовані на перевірку знань і вмінь учнів розв’язувати задачі з таких розділів математики, як «Числа і вирази», «Геометричні фігури», «Величини і їх вимірювання», «Представлення даних». Кожен учасник моніторингового дослідження працюватиме з робочим зошитом, у якому фіксуватиме відповіді на завдання.
Анкета для учня й анкета для вчителя — навіщо це потрібно?
Окрім оцінювання стану сформованості читацької та математичної компетентностей четвертокласників, метою моніторингу також є визначення чинників, що впливають на результати навчання учнів. У більшості міжнародних досліджень цьому аспектові надано велике значення, адже завдяки йому можна виявити причини значних відмінностей у рівнях навчальних досягнень учнів і, як наслідок, мінімізувати їх. Фахівці робочої групи розробили спеціальні анкети для учнів та вчителів. Інформація, отримана з анкет, дасть експертам змогу з’ясувати міру впливу на рівні навчальних досягнень учнів різних чинників, як-от: соціально-економічний стан родини, освіта батьків, відвідування дитиною дошкільного навчального закладу, практика читання дитиною у школі та вдома, форми і методи роботи вчителів, особливості виконання учнями домашніх завдань з математики й читання.