Для проведення пілотної ДПА та здійснення апробації завдань атестаційних робіт випускників початкової школи з мовно-літературної освітньої галузі пропонуються матеріали для визначення рівня навчальних досягнень за певними обов’язковими результатами навчання здобувачів початкової освіти усіх чотирьох груп загальних результатів освітньої галузі, визначених Державним стандартом початкової освіти, що охоплюють різні види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо).
ДПА випускників початкової школи з мовно-літературної освітньої галузі складається з двох частин:
- Організація усної взаємодії у формі мінідискусії. У цій частині відбувається оцінювання комунікативної і мовленнєвої компетентностей, а саме вміння взаємодіяти з іншими особами усно, сприймати і використовувати інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях.
- Виконання тестових завдань. Ця частина передбачає оцінювання читацької, мовної і мовленнєвої компетентностей, а саме умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду; висловлювати думки, почуття та ставлення, взаємодіяти з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови; досліджувати індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігати за мовними явищами, аналізувати їх.
Оцінювання комунікативної і мовленнєвої компетентностей випускників / випускниць початкової школи здійснюється під час проведення мінідискусії, у якій учні / учениці мають можливість проявити вміння взаємодіяти з іншими особами усно, сприймати і використовувати інформацію для аргументованого висловлення власної позиції щодо поставленого дискусійного питання, наприклад, «Який формат проєкту тобі більше до вподоби: груповий чи індивідуальний?» (з прикладом розгортання теми «Участь у проєктах» можна ознайомитися нижче).
Для проведення процедури оцінювання усної взаємодії у календарно-тематичному плані слід передбачити кілька уроків, залежно від наповнюваності класу (2 уроки – для класу до 15 осіб; 3 уроки – 16–25 осіб; 4 уроки – 26–30; 5 уроків – для класу понад 31 особу). Частина визначеного уроку відводиться для організації процедури оцінювання, а інша – для розглядання заздалегідь запланованої теми.
На кожному з атестаційних уроків розгортається для обговорення одна з запропонованих тем. У межах цієї теми оцінюється вміння сприймати усну інформацію (слухання) кожної дитини та вміння усно висловлювати власну позицію (говоріння) визначеної групи дітей.
Розподіл дітей на групи для говоріння відбувається із дотриманням таких вимог:
- кількість груп має відповідати кількості тем, які мають бути використані.
- до складу кожної групи по змозі мають входити діти з різним рівнем комунікативних навичок;
- орієнтовна кількість дітей у групі на перший урок – 4–7 осіб, на другий та наступні – по 6–12 осіб.
На початковому етапі ставиться дискусійне запитання, над яким діти розмірковуватимуть на уроці. На цьому ж етапі учні / учениці на індивідуальній картці 1 мають зробити свій вибір та лаконічно в письмовому вигляді аргументувати його. Наступним етапом є вивчення позиції класу. Діти, за допомогою кубиків лего голосують за ту чи іншу позицію, якої вони дотримуються. На основі створеної діаграми – роблять висновок про те, якої позиції дотримується більшість учнівства. Надалі вчителем / учителькою зачитуються чотири історії від імені четвертокласників Данилка, Софійки та їхніх друзів, на підтримку кожної з позицій. Діти під час читання працюють із завданням 1 на індивідуальній картці 2. Завдання 2 діти виконують після прослуховування останнього тексту. Наступним етапом є слухання позицій дітей. Структурувати їхні висловлення допомагає інформація, розміщена на плакаті «Як висловити власну позицію?». Після того, як діти висловились, клас повторно будує діаграму з кубиків лего іншого кольору. На цьому етапі діти можуть змінювати свою думку, бо почули інші, більш переконливі аргументи. Наприкінці уроку діти порівнюють діаграми, роблять певні висновки, рефлексують. Така форма роботи на уроці, окрім основної функції, також допомагає формуванню у дітей розуміння важливості свого голосу та його потенційного впливу на колективне рішення.
Бал за усну взаємодію є сумою балів за усне висловлювання власної позиції (говоріння) та середнього арифметичного балів дитини, отриманих в результаті виконання завдань зі сприймання усної інформації (слухання). Бал за усне висловловлювання власної позиції (говоріння) отримується під час організації мінідискусії на етапі слухання позицій дітей на основі Схеми оцінювання усного висловлення власної позиції (говоріння) (Додаток 2). Бали за сприймання усної інформації (слухання), отримані за виконання завдань 2 на індивідуальних картках 2, фіксуються та обчислюється їхнє середнє арифметичне. Правильні відповіді та схеми нарахування балів за виконання завдання 2 (індивідуальна картка 2) зі сприймання усної інформації (слухання) подано в Додатку 1. Під час визначення середнього арифметичного балів за слухання у разі отримання дробового числа округлюють його до цілого числа за правилами округлення. Наприклад, (4 + 4 + 3 + 2) : 4 =13 : 4 = 3,25, округлюють число 3,25 до цілого та отримують 3, отже, середнє арифметичне балів дитини, отриманих в результаті виконання завдань зі сприйняття усної інформації (слухання), дорівнює 3 балам. Для встановлення рівня навчальних досягнень та оцінки за шкалою 1–12 балів користуються Таблицею відповідності балів рівням навчальних досягнень з української мови (частина «Усна взаємодія») та Таблицею відповідності балів оцінці за шкалою 1–12 балів з української мови (частина «Усна взаємодія») (Додаток 3). Для проведення частини 2 ДПА пропонується чотири варіанти тестових зошитів «Читаю та пишу з Данилком і Софійкою». Кожен зошит містить 21 тестове завдання, які структуровано за двома змістовими частинами: «Читання» і «Письмо». У частині «Читання» подано текст для самостійного читання мовчки й 12 тестових завдань до нього. Завдання дають змогу здобувачам освіти продемонструвати комплекс умінь, які є складниками читацької компетентності. У частині «Письмо» міститься комплекс тестових завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості мовної і мовленнєвої компетентності, зокрема орфографічної і пунктуаційної грамотності, граматичної, синтаксичної вправності, а також уміння аналізувати мовні явища й використовувати мову для власної мовної творчості, висловлювання думок, почуттів і ставлень, взаємодії з іншими особами письмово. Між частинами зошита подано психологічну вправу під заголовком «Зупинка для перепочинку». Вправа спрямована на розвантаження нервової системи, зниження емоційного напруження, відновлення працездатності та підтримання комфортних умов подальшої діяльності. Вправа для психологічного розвантаження не обов’язкова для виконання та оцінюванню не підлягає. Читання – завдання 1-12 Завдання з вибором однієї правильної відповіді із чотирьох 1, 3, 4, 5, 8, 9 оцінюють за схемою: Завдання 2 на визначення істинності чи хибності тверджень, завдання 10, 11 на встановлення відповідності, завдання 12 з короткою відповіддю оцінюють за схемою: Виконуючи завдання 12, дитина має продовжити початок кожного із чотирьох поданих тверджень, покликаючись на твір. Кожну правильну відповідь оцінюють 1 (одним) балом. Максимальна кількість балів за виконання завдання – 4 (чотири) бали. Якщо дитина відповідає на основі тексту, але своїми словами, не спотворюючи змісту, таку відповідь також можна вважати правильною. Оцінка 0 балів – якщо жодної правильної відповіді не надано. Завдання 6 на встановлення відповідності оцінюється так: Завдання 7 на визначення послідовності оцінюється за такою схемою: Письмо – завдання 1-12 Завдання з вибором однієї правильної відповіді із чотирьох 13, 14, 16, 17, 18, 20 оцінюють за схемою: Завдання 15 з вибором одного з чотирьох запропонованих варіантів відповіді оцінюють за схемою: Правильно виконане завдання 19 з короткою відповіддю оцінюють в 1 (один) бал. Якщо відповідь неправильна або не надана – 0 балів. Інші помилки в записі речення треба виправити, але не брати їх до уваги, оцінюючи правильність виконання завдання. Завдання 21 відкритої форми з розгорнутою відповіддю оцінюють за шістьма критеріями, як показано в таблиці. Максимальна кількість тестових балів – 12 (дванадцять). Алгоритм перевірки й оцінювання результатів Перевіряючи завдання, на полях зазначають кількість балів (див. Приклад 2), які отримала дитина згідно з правильними відповідями (Додаток 1.1). Приклад 2 Після перевірки завдань частини «Читання» переносять бали, отримані дитиною за виконання завдань 1 – 12, у таблицю, подану наприкінці зошита (див. Приклад 3) та обчислюють загальний бал. Приклад 3 Продовжують роботу над перевіркою тестових завдань 13 – 21 частини «Письмо», зазначають на полях кількість балів (див. Приклад 2), які отримала дитина згідно з правильними відповідями (Додаток 1.1) та схемою оцінювання виконання завдання з наданням письмової розгорнутої відповіді (Додаток 1.2). Після перевірки завдань частини «Письмо» переносять бали, отримані дитиною за виконання цих завдань, у таблицю, подану наприкінці зошита (див. Приклад 4) та обчислюють загальний бал. Приклад 4 Отримані бали переводять у рівень та оцінку, скориставшись таблицями переведення, поданими у Додатку 2. 
Критерій
Умовне позначення
Кількість балів
Обсяг
К1
0 – 1 – 2
Структура тексту
К2
0 – 1 – 2
Зміст
К3
0 – 1 – 2
Орфографія
К4
0 – 1 – 2
Пунктуація
К5
0 – 1 – 2
Словник, граматика, стилістика
К6
0 – 1 – 2
