Так. 

Але для учнівства 4-х класів воно мало відрізнятиметься від тієї ДПА, що проводилася до 2020 року в усіх школах України. По суті це буде комплексна контрольна робота з цікавими завданнями.

Відмінність для вчителів полягатиме в тому, що замість потреби розробляти завдання для ДПА, аналізувати результати, потрібно буде використати матеріали й інструкції, розроблені УЦОЯО, а після проведення оцінювання увести результати учнівства в спеціальні форми.

Таким чином, елемент ЗНО на рівні ДПА-4 виявляють у такому:

• усі завдання розробляє Український центр оцінювання якості освіти й централізовано надає школам;
• усі процедури в межах ДПА проводять в школах за одними й тими ж інструкціями, які надає Український центр;
• усі результати учнів та учениць після перевірки робіт, яку проводить сам учитель / сама вчителька, збирають в одну централізовану базу даних;
• усі учні й учениці, їхнє батьківство та вчительство отримують зворотний зв’язок після аналізу зібраних даних.

У межах ДПА проводитимуть оцінювання навчальних досягнень учнівства 4-х класів у мовно-літературній і математичній освітніх галузях. Мовно-літературна освітня галузь охоплює шкільні предмети «Українська мова та читання».

Саме належне опанування знань, навичок, умінь, ставлень, визначених Державним стандартом початкової освіти для цих галузей, є передумовою для подальшого успішного навчання на рівні базової середньої освіти. 

Компетентнісними. 

Завдання ДПА матимуть виразно компетентнісний характер, цим самим відповідаючи сутності Державного стандарту початкової освіти.

Завдання з мовно-літературної освітньої галузі передбачатимуть роботу, зосереджену навколо цікавих текстів. Тут учні й учениці матимуть змогу показати, як добре вони розуміють прочитаний текст і чи можуть створити власне невелике повідомлення — структуроване й грамотне. Крім цього, учнівству пропонуватимуть завдання на слухання й говоріння. Ці завдання стосуватимуться різноманітних життєвих ситуацій.

Так само й завданням з математики пропонуватимуть учнівству показати свої математичні вміння, розмірковуючи над типовими буденними ситуаціями, наприклад, придбання речей чи продуктів, приготування страв, вимірювання певних об’єктів, прогнозування результатів тощо.

Саме компетентнісні завдання дають змогу врахувати все різноманіття освітніх траєкторій, якими рухаються учні й учениці в початковій школі задля досягнення вимог, визначених Держстандартом початкової школи.

Усі четвертокласниці й четвертокласники будуть проходити ДПА у своїй школі, у своєму класі, разом зі своїм учителем / своєю вчителькою. Жодних переміщень дітей між закладами не передбачено, адже учнівство 4-х класів — це та вікова категорія дітей, яким критично важливо працювати в знайомих умовах, щоб показати свої фактичні знання.

Ні.

Четвертокласники працюватимуть у звичному для себе режимі, а комп’ютерне середовище слугуватиме для обміну матеріалами між УЦОЯО й закладами освіти.

Нічого.
ДПА-4 проводитимуть виключно з метою моніторингу навчальних досягнень.

Результати оцінювання:

• не визначають подальше навчання дитини;
• використовують лише для того, щоб дитина, її батьки й учителі дізналися: які теми вже добре засвоєні та над якими варто ще попрацювати, щоб упевненіше навчатися в 5-му класі.

Тобто ДПА — це не іспит, а корисний зворотний зв’язок для подальшого розвитку.

ДПА в 4-му класі — це не іспит, а інструмент зворотного зв’язку.

За допомогою цифрових алгоритмів і можливостей штучного інтелекту зацікавлені сторони мають отримати короткі, написані зрозумілою мовою звіти про результати учнівства, які дадуть змогу:

• школі — побачити сильні та слабкі сторони освітнього процесу, скоригувати методики викладання;
• учителям — з’ясувати, де дітям потрібна додаткова підтримка;
• батькам — отримати зрозумілу картину того, що дитина вже добре вміє, а над чим варто ще попрацювати.

Головна мета ДПА — допомогти дітям упевнено рухатися далі в навчанні, а не просто оцінити навчальні досягнення учнівства чи порівняти результати з тими, що передбачені Державним стандартом.

Жодної спеціальної підготовки не потрібно!

Мета ДПА — з’ясувати реальний рівень досягнень дитини, а не результат спеціальної підготовки.

Тому:

• не потрібно додаткових занять чи репетиторів;
• не варто перевантажувати дітей додатковими завданнями;
• достатньо звичного навчання в школі та повсякденних домашніх завдань (якщо їх пропонує вчитель / учителька).

Найкраща підготовка — це спокійна атмосфера вдома й підтримка від дорослих: нагадати дитині, що важливо постаратися, але помилки — це нормально, адже саме помилки дають змогу зрозуміти, над чим ще попрацювати.

ДПА-4 не має жодних наслідків ані для дітей, ані для шкіл. Завдання оцінювання створені так, щоб бути цікавими й посильними для учнів.

Єдине джерело хвилювань для дітей — реакції дорослих. Тому звертаємося до батьків і вчителів:

• не варто лякати дітей складними словами чи абревіатурами;
• краще пояснювати, що їх чекає цікава самостійна робота;
• підкреслювати, що важливо старатися, але не потрібно хвилюватися, якщо якесь завдання здається складним.

Дайте дитині відчути: це не перевірка «хто кращий», а можливість спробувати свої сили та дізнатися щось нове.

Ні, не суперечить.

Дійсно, в освітньому процесі початкової школи основою є формувальне оцінювання — так зване оцінювання для навчання, де важливішим є показати учням і ученицям, що в них виходить добре, а над чим варто попрацювати, а не «виставити оцінку». Саме тому для формувального оцінювання характерні описові словесні характеристики досягнень учнівства.

Оскільки ДПА в 4-х класах — це загальнодержавне підсумкове оцінювання з метою моніторингу, тут не можна обійтися лише описовими характеристиками, важливо також мати числові характеристики. Це дасть змогу збирати дані, аналізувати їх, порівнювати між роками для моніторингу змін у початковій освіті.  З огляду на це за підсумками ДПА-4 досягнення учнівства будуть подавати в загальнонаціональній шкалі 1–12 балів, де за кожним балом криється певна змістовна характеристика відповідно до вимог Держстандарту. 

Інструменти оцінювання для ДПА-4 укладатимуть фахівці Українського центру оцінювання якості освіти, які спеціалізуються на початковій освіті. Розроблення завдань відбуватиметься за чіткими процедурами, які довели свою ефективність і передбачають такі етапи:

• розроблення завдань спеціально навченими авторами й авторками;
• експертування завдань з погляду їх відповідності стандарту, вимогам тестології;
• доопрацювання завдань на основі висновків експертів;
• апробування завдань на вибірці учнівства;
• статистична обробка результатів апробування;
• повторне доопрацювання завдань з урахуванням даних апробації;
• включення завдань до банку завдань ДПА-4 та подальше його використання для укладання роботи.

Така процедура покликана забезпечити якість інструментів оцінювання задля отримання об’єктивних даних.

Оновлення формату ДПА було визначено ще до початку повномасштабної війни в розробленій у 2018 році «Стратегії розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року». Однак війна завадила реалізувати плани у визначені терміни, якими передбачалося поступальне впровадження ДПА разом із поступом Нової української школи.

Через війну на сьогодні йдеться лише про розроблення інструментів та процедур і їх ретельне пілотування на вибірках учнівства. Упровадження всеохопного ДПА-4 залежатиме від безпекової ситуації і, можливо, відбудеться лише після завершення війни. Рішення про проведення масового ДПА прийматиме Верховна Рада України.

Навесні 2026 році буде проведено пілотування ДПА на рівні початкової школи. До участі буде залучено 10000 четвертокласників і четвертокласниць з різних регіонів нашої країни в різних типах шкіл. Метою цього пілотування передусім буде апробація процедур, пов’язаних зі збиранням результатів оцінювання через спеціальну освітню платформу (СОП), яку зараз розробляють IT-фахівці.

Масове впровадження ДПА-4 можливе вже з 2027 року, одна рішення про це має бути прийняте після врахування багатьох чинників, передусім війни.

Проведення ДПА на кожному рівні повної загальної середньої освіти — це щорічне охоплення оцінюванням усіх випускників і випускниць, відповідно, 4-х, 9-х і потім (11-х)12-х класів. Власне йдеться про масштаби трьох колишніх ЗНО. Для якісної реалізації цих оцінювань важливим є належне фінансування, яким мають покриватися витрати на таке:

• розроблення інструментів оцінювання (тестів), до підготовки яких залучатимуть фахових авторів і авторок завдань, експертів / експерток;
• апробація завдань на визначеній вибірці закладів і учнівства;
• оплата праці фахівців відділів Українського центру оцінювання якості освіти, які безпосередньо відповідальні за підготовку ДПА для різних рівнів освіти;
• підтримка онлайн-інструментів, зокрема спеціальної освітньої платформи (СОП), за посередництва яких забезпечуватимуть різні процедури нової моделі ДПА.

Водночас розроблення й запуск ключового складника нової моделі ДПА — спеціальної освітньої платформи (СОП) профінансує Світовий банк в межах програми LEARN. Ця багатофункційна платформа буде основним посередником між Українським центром оцінювання якості освіти, закладами освіти, учительством, батьківством і освітніми управлінцями. На ній будуть розміщуватися матеріали тестувань, через неї здійснюватимуть збирання даних і забезпечуватимуть зворотний зв’язок. Також ця платформа в майбутньому стане платформою для онлайнового тестування.

Розгортання ДПА відбувається послідовно — разом із поступом Нової української школи. На сьогодні НУШ на рівні початкової школи вже реалізуєть повною мірою, тому впровадження ДПА-4 є логічним кроком, який дасть змогу отримувати щорічні об’єктивні дані про успішність всього молодшого учнівства.

Натомість на рівні базової середньої освіти реформа ще в процесі. Перший випуск 9-класників, які навчалися за Держстандартом НУШ, відбудеться у 2026/2027 навчальному році. На сьогодні ще тільки відбувається пілотування навчально-методичного забезпечення для всієї лінійки 5–9 класів. Отже, запуск ДПА-9, яка має узгоджуватися з підходами, які характерні для цього рівня освіти, можливий лише після завершення пілотування.